Західноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Західноєвропейський театр воєнних дій
Другої світової війни
Друга світова війна
Western Front collab.png
Зліва за годинниковою стрілкою: Роттердам після авіанальоту, німецькі літаки Heinkel He 111 під час битви за Британію, десантники союзників під час операції Маркет Гарден, американські війська проходять через місто Вернберг, Німеччина, оборона Бастоні, американські війська висаджуються на Омаху-біч під час операції «Оверлорд»
Дата: 19391945
Місце: Північна та Західна Європа
Результат: 1939-1940 — Рішуча перемога країн Осі:

1944-1945 — Рішуча перемога союзників:

Територіальні зміни: Поділ Німеччини (1945)
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
США США(1942-45)
Франція Франція
Польща Військо Польське на Заході
Канада Канада
Нідерланди Нідерланди
Flag of Free France (1940-1944).svg Вільна Франція
Бельгія Бельгія
Норвегія Норвегія
Данія Данія
Чехословаччина Чехословаччина
Австралія Австралія
Нова Зеландія Нова Зеландія
Flag of South Africa (1928-1994).svg Південно-Африканський Союз
Люксембург Люксембург
Hellenic Kingdom Flag 1935.svg Королівство Греція
Бразилія Бразилія
Мексика Мексика
Ось:
Третій Рейх Третій Рейх
Flag of Italy (1861-1946).svg Королівство Італія(1940-43)

Маріонеткові держави Осі
Flag of First Slovak Republic 1939-1945.svg Словацька республіка
Flag of Independent State of Croatia.svg Незалежна держава Хорватія


Flag of Philippe Pétain, Chief of State of Vichy France.svg Режим Віші[nb 1].

Командувачі
1939-40
Франція Морис Гамелен
Франція Максим Вейган
Велика Британія Лорд Горт
Велика Британія Лорд Корк
Нідерланди Генрі Вінкельман
Бельгія Леопольд III
Норвегія Отто Руг


1944-45
США Дуайт Ейзенхауер
Велика Британія Артур Теддер
Велика Британія Бернард Монтгомері
США Омар Бредлі
США Джейкоб Диверс
США Джордж Паттон
США Кортні Ходжс
США Вільям Худ Сімпсон
США Александр Патч
Велика Британія Майлз Демпсі
Велика Британія Траффорд Лі-Меллорі
Велика Британія Бертрам Рамсей
Франція Шарль де Голль
Франція Жан Марі де Латр де Тассіньї
Канада Гаррі Крірар

1939-1940
Третій Рейх Вальтер фон Браухіч
Третій Рейх Герд фон Рундштедт
Третій Рейх Гейнц Гудеріан
Третій Рейх Федор фон Бок
Третій Рейх Вільгельм фон Лееб
Третій Рейх Николаус фон Фалкенхорст
Італія Умберто II
1944-1945
Третій Рейх Адольф Гітлер
Третій Рейх Генріх Гіммлер
Третій Рейх Герман Герінг
Третій Рейх Герд фон Рундштедт
Третій Рейх Гюнтер фон Клюге
Третій Рейх Вальтер Модель
Третій Рейх Альберт Кессельрінг
Третій Рейх Ервін Роммель
Третій Рейх Йоганес Бласковіц
Третій Рейх Герман Бальк
Третій Рейх Пауль Хауссер
Третій Рейх Фрідріх Шульц
Третій Рейх Курт Штудент
Третій Рейх Ернст Буш
Військові сили
1939-1940
  • 2 862 000 чоловік

1944-1945

  • 5 412 219 чоловік[1]
1939-1940
  • 3 350 000 чоловік

1944-1945

  • 1 500 000 чоловік
Втрати
1940

1944-1945

  • 783 860 чоловік[nb 4]

Загалом:

  • 2 905 420-3 043 860 чоловік
1940

1941-1945

Загалом:

  • 997 386-1 000 256 чоловік

Західноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни охоплював Данію, Норвегію, Люксембург, Бельгію, Нідерланди, Велику Британію, Францію та Західну Німеччину[9]. Бої у Південній Європі та в інших місцях, як правило, розглядається в інших окремих рубриках. Західний фронт відзначався двома фазами великомасштабних боїв. Перша фаза охоплює капітуляцію Нідерландів, Бельгії та Франції у травні-червні 1940 року, яка настала після розгрому в країнах Бенілюксу та північній частині Франції і продовжувалася повітряною війною між Німеччиною та Британією, що досягла кульмінації під час битви за Британію. Друга фаза складалася з повномасштабних боїв, що розпочалась у червні 1944 року з висадки союзників у Нормандії і тривала до капітуляції Німеччини в травні 1945 року.

Хоча більшість загиблих у Німеччині було на Східному фронті, німецькі втрати на Західному фронті були незмінюваними, бо більшість ресурсів Німеччини були виділені для Східного фронту. Це означало, що, незважаючи на достатність ресурсів, на Захід виділяли занадто мало сил, щоб зупинити натиск західних союзників. Висадка в Нормандії стала великим психологічним ударом для німецьких військових і її лідерів, які боялись повторення війни на два фронти, як це було в Першій світовій війні.

1939-40: Перемога країн Осі[ред.ред. код]

Дивна війна[ред.ред. код]

Докладніше: Дивна війна

Дивна війна — рання фаза Другої світової війни, яка відзначалася кількома військовими операціями у континентальній Європі впродовж кількох місяців після німецького вторгнення до Польщі і передувала битві за Францію. Хоча великі держави Європи оголосили один одному війну, жодна зі сторін не намагалася розпочати удар першим, тому було відносно мало сухопутних боїв. Це також був період, в якому Велика Британія та Франція не надали значної допомоги Польщі, незважаючи на укладений між ними союз.

У той час, коли більша частина німецької армії воювала з Польщею, решта встановлювала лінію Зігфрида — укріплену оборонну лінію на межі з Францією. На іншій стороні кордону, за лінією Мажино, стояли французькі війська, а британський експедиційний корпус із рештою французьких сил створювали оборонну лінію вздовж бельгійського кордону. Були лише невеликі бої місцевого значення. Британські королівські ВПС розкидували пропагандистські листівки над Німеччиною, канадські війська висаджувалися у Британії, а Західна Європа перебувала в стані дивного спокою протягом семи місяців.

У поспіху задля переозброєння, Британія і Франція почали закуповувати зброю у американських виробників, доповнюючи власне виробництво. Цьому сприяли нейтральні США, які надавали західним союзникам пільги щодо продажі військової техніки та постачання. Зусилля Німеччини з метою порушити трансатлантичну торгівлю на морі між союзниками дали старт битві за Атлантику.

Скандинавія[ред.ред. код]

Поки на Західному фронті було тихо, у квітні 1940 німці розпочали операцію «Везерюбунг» — вторгнення у Данію та Норвегію. При цьому німці завдали потужних ударів союзникам; союзники планували висадити десант з метою оточення Німеччини, перерізавши їй поставки сировини зі Швеції. Проте, коли союзники зробили контрвисадку у Норвезії, німці відбили їх та розгромили збройні сили Норвегії, змусивши їх йти у вигнання. Незважаючи на це, Крігсмаріне зазнав величезних втрат впродовж двомісячних боїв.

Битви за Люксембург, Нідерланди, Бельгію, Францію[ред.ред. код]

1941-44: Бойова інтерлюдія[ред.ред. код]

Битва за Дьєп[ред.ред. код]

Битва за Англію та в Атлантиці[ред.ред. код]

Підготовка до вторгнення[ред.ред. код]

1944-45: Реванш союзників[ред.ред. код]

Операція «Оверлорд»[ред.ред. код]

Звільнення Франції[ред.ред. код]

Наступ в Бельгії та Голландії[ред.ред. код]

Арденнська операція[ред.ред. код]

Центрально-Європейська операція[ред.ред. код]

Окупація Німеччини[ред.ред. код]

Ретроспективний погляд на дії союзників[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Віші офіційно проводили політику збройного нейтралітету і вели воєнні дії проти вторгнення як з боку Осі, так і з боку Союзників. Припинення вогню та перехід військ, що базувались у Французькій Північній Африці, на сторону Союзників переконали Ось, що режим Віші є ненадійним для подальшого проведення цієї політики, тому в листопаді 1942 року вони вторглись та окупували цю територію Францію
  2. Елліс не вказав кількість жертв серед данців, втрати норвежців становили 2000 вбитих і зниклих безвісти без опису кількості поранених та полонених. Голландські втрати він вказав як 2890 вбитих та зниклих безвісти, 6900 поранених, щодо полонених інформація відсутня. Втрати бельгійців становили 7500 вбитих та зниклих безвісти, 15 850 поранених та 200 000 полонених. Французькі втрати порахував як 120 000 вбитих та зниклих безвісти, 250 000 полонених та 1 450 000 взятих у полон. Британські втрати підсумував як 10 010 вбитих та зниклих безвісти, 14 070 поранених (тільки серед тих, хто встиг евакуюватися) та 41 340 стали військовополоненими[2] Таким чином, згідно з Еллісом, втрати у 1940 році становили 2 121 560.
  3. 360 000 загинули та поранені та 1 900 000 полонених[3]
  4. Американські: 109 820 вбитих і зниклих безвісти, 356 660 поранених і 56 630 полонених; британські: 30 280 вбитих та зниклих безвісти, 96 670 поранених, 14 700 полонених; канадські: 10 740 вбитих і зниклих безвісти, 30 910 поранених, 2250 полонених; французькі: 12 590 вбитих і зниклих безвісти, 49 510 поранених, 4730 полонених; польські: 1160 вбитих та зниклих безвісти, 3840 поранених, 370 полонених.[4]
    Тому, згідно з інформацією Елліса, Союзники втратили 783 860 чоловік.
  5. 43 110 вбитих і зниклих безвісти, 111 640 поранених, без інформації щодо полонених. Італійські втрати становили 1250 вбитих і зниклих безвісти, 4780 поранених, без інформації щодо полонених.[2]
  6. Німеччина: 157 621 чоловік (27 074 загиблих (Можливе остаточне число загиблих з боку Німеччини не більше 49 000 чоловік, де враховано втрати серед військових Крігсмаріне, додаткові не бойові втрати, ті, які померли від поранень та зниклі без вісти, яких записали як померлих[5] Проте таке високе число не використовується в загальному підрахунку), 111 034 поранених, 18 384 зниклих безвісти,[5][6][7] 1129 вбитих членів екіпажу літаків.[8] Італія: 6029 чоловік (1247 загиблих і зниклих безвісти, 2631 поранених і 2151 госпіталізованих внаслідок обмороження; італійські війська брали участь в боях у Французьких Альпах, де навіть серед літа зберігались низькі температурні умови.)
  7. Німецькі втрати в період з червня 1941 до 10 квітня 1945 на Західному фронті становили 80 820 вбитих, 490 260 зниклих безвісти і 265 526 поранених.[4]
  8. Загальні німецькі втрати в період між вереснем 1939 до 31 грудня 1944 на Західному фронті серед Вермахту, Ваффен-СС та іноземних добровольців становили до 128 030 вбитих, 399 860 поранених і 7 614 790 полонених (включаючи 3 404 950 чоловік, яких розброїли після капітуляції Німеччини)[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. MacDonald, C (2005), The Last Offensive: The European Theater of Operations. University Press of the Pacific, p.478
  2. а б Ellis, p.255
  3. Hooton 2007, p. 90.
  4. а б в Ellis, p. 256
  5. а б Frieser (1995), p. 400
  6. L'Histoire, No. 352, April 2010 France 1940: Autopsie d'une défaite, p. 59.
  7. Shepperd (1990), p. 88
  8. Hooton 2010, p. 73.
  9. Розгортання німецьких сил на Західному фронті (включаючи Італію та Північну Африку) досягло не більше 40% від загального числа сухопутних сил і 75% Люфтваффе. Протягом 1944 нараховувалось 69 німецьких дивізій у Франції, 19 — в Італії. (інформація є приблизною, оскільки кількість військ змінювалось внаслідок їхнього перекидання та прибуття нових сил.) Keegan, John. The Second World War. Source-Axis History Factbook. . Згідно з Девідом Глантцом PDF, у січні 1945 Ось відправила 2,3 мільйона чоловік, в тому числі 60% сил Вермахту та військ союзників, що залишились, в бій проти Червоної Армії. Під час наступної зимової кампанії Вермахт втратив 510 000 чоловік на сході проти 325 000 на заході. До квітня 1945 року 1 960 000 чоловік німецької армії зустріли біля Берліна, в Чехословаччині та багатьох ізольованих на сході оточеннях 6 400 000 чоловік червоноармійців, тоді як чотири мільйона солдат союзників зіткнулись з мільйонним Вермахтом. У травні 1945 Червона армія прийняла капітуляцію 1,5 мільйона німецьких солдат, тоді як майже мільйон чоловік здалися англійцям та американцям, в тому числі ті, хто рятувався від радянських військ