Ріс Фердинанд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ріс Фердинанд
нім. Ferdinand Ries
FerdinandRies.jpg
Народився 28 листопада 1784(1784-11-28)[1][2][3]
Бонн, Кельн, Німеччина[1]
Помер 13 січня 1838(1838-01-13)[1][2][…] (53 роки)
Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німецький союз[1]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність композитор, піаніст
Вчителі Людвіг ван Бетховен і Johann Georg Albrechtsberger[d]
Відомі учні Герке Антон Августович і Edward Loder[d]
Заклад Theater Aachen[d]
Жанр опера і симфонія
Батько Franz Anton Ries[d]
Брати, сестри  • Hubert Ries[d]

Фердинанд Ріс (нім. Ferdinand Ries; хрещений 28 листопада 1784, Бонн13 листопада 1838, Франкфурт-на-Майні) ― німецький композитор, піаніст і диригент, найбільш відомий представник династії німецьких музикантів, що налічувала кілька поколінь. Старший син скрипаля Франца Антона Ріса.

Біографія[ред. | ред. код]

Грі на скрипці та фортепіано вчився в батька, з п'яти років також освоював віолончель під керівництвом Бернарда Ромберга. Після короткочасного перебування в Мюнхені 1801 року, де Ріс брав уроки композиції у Петера фон Вінтера і заробляв на життя переписуванням нот, він з рекомендаційним листом від батька перебрався до Відня, де був тепло прийнятий Людвігом ван Бетховеном.

Під керівництвом Бетховена Ріс у 1801—1805 вдосконалювався як піаніст, займався композицією у Йогана Георга Альбрехтсбергера. Бетховен рекомендував Ріса до двору графа Брауна в Бадені, а влітку 1805 році він отримав місце придворного музиканта у князя Ліхновського. Дебют Ріса як піаніста відбувся 1 серпня 1804 року, коли він виконав Третій Концерт[4] Бетховена з власною каденцією. В 1805, не прийнятий у французьку армію (в дитинстві Ріс осліп на одне око), він прибув у Париж, де при складних фінансових умовах жив протягом найближчих двох років. У 1808 р. повертається до Відня, а з наступного року починається активна гастрольна кар'єра Ріса: він виступає в Касселі, Гамбурзі, Копенгагені, Стокгольмі. У 1810—1812 Ріс дав ряд концертів у Росії в дуеті з віолончелістом Бернардом Ромбергом. Знову провівши кілька місяців у Стокгольмі, Ріс прибуває в Лондон, де за підтримки сера Джорджа Смарта і Йоганна Петера Саломона він отримує місце диригента Філармонійних концертів. Дебютувавши за диригентським пультом 14 березня 1814, Ріс залишався на цьому посту до 1824 року.

У 1824 залишає диригентську посаду і повертається в Рейнланд, оселившись спочатку в Годесберге, а потім ― у Франкфурті. У 1825—1837 він виступав як керівник Нижнерейнских музичних фестивалів, для яких сам часто писав музику і якими диригував. З 1834 Ріс очолював Співочу академію в Ахені. В останні роки життя разом з Ф. Р. Вегелером він працював над «Біографічними записками про Бетховена», що стали одним з перших великих біографічних творів про композитора. «Записки» були опубліковані в 1838 році в Кобленці.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]