Бібі Торріані
Бібі Торріані | ||||||||||||||||||||||||||||||||
«Санкт-Моріц» — чемпіон Швейцарії 1928. Бібі Торріані третій зліва. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Особові дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Річард Торріані | |||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 1 жовтня 1911 Санкт-Моріц, Швейцарія | |||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 3 вересня 1988 (76 років) Кур, Швейцарія | |||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Ріккардо Торріані або Річард Торріані (італ. Riccardo Torriani, Richard Torriani; 1 жовнтя 1911, Санкт-Моріц — 3 вересня 1988, Кур, Швейцарія) — швейцарський хокеїст, центральний нападник. Чемпіон Європи і призер Олімпійських ігор. Перший швейцарець у Залі слави Міжнародної федерації хокею з шайбою. Тривалий час був єдиним хокеїстом, якому вдалося виступати на Олімпіадах протягом 20 років.
У родині Торріані був наймолодшим з шести дітей. В дитинстві отримав прізвисько «Бібі». Походження його невідоме, але пристало воно на все життя.
Перші хокейні успіхи прийшли у 1928 році. У складі «Санкт-Моріца» став чемпіоном Швейцарії. Того року його рідне місто приймало Олімпійські ігри. Бібі Торріані отримав запрошення до національної збірної і здобув бронзову олімпійську медаль.
Наступного сезону перейшов до «Давоса», з яким пов'язана вся подальша клубна кар'єра. З 1933 по 1948 рік грав в одній ланці з братами Гансом[it] і Фердинандом Каттіні[it]. Це тріо отримало назву «Штурм-Ні»[it][1][2], де Ні — останні дві літери у прізвищах кожного з спортсменів і вважається найсильнішою ланкою в історії швейцарського хокею. З «Давосом» Торріані здобув два десятка національних трофеїв і шість титулів переможця найстарішого міжнародного турніру — Кубка Шпенглера.
У збірній Торріані з братами Каттіні двічі став переможцем чемпіонатів Європи, здобували нагороди на чемпіонатах світу. Вершиною цієї ланки стала «бронза» на Олімпіаді 1948 року, яка вдруге проходила у рідному для Бібі Санкт-Моріці. Всього за двадцять років провів у національній збірній провів 111 матчів і закинув 105 шайб. 20 років виступів на Олімпіадах тривалий час було рекордом серед хокеїстів. Лише на іграх 2006 року його перевершив канадець Кріс Челіос (1984, 1998, 2002 і 2006 — 22 роки).
Рік | Команда | Турнір | Місце | І | Г | П | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1928 | Швейцарія | ОІ | 4 | 1 | 0 | 1 | |
1936 | Швейцарія | ОІ | 13-15 | 3 | 0 | 0 | 0 |
1948 | Швейцарія | ОІ | 5 | 2 | 4 | 6 | |
Всього на Олімпіадах | 12 | 3 | 4 | 7 |
Наприкінці 40-х років став головним тренером збірної і привів її до перемоги на континентальній першості. У подольшому очолював збірну Італії і низку німецьких, італійських і швейцарських клубів.
1997 року Міжнародної федерації хокею заснувала Залу слави. Одним з тридцяти перших лауреатів став і Торріані. З гравців, пік кар'єри яких припав на 30-ті роки 20-ті століття, обрали лише двох — окрім Бібі ще канадця Джеррі Косбі[en].
Старший брат Конрад (1910 р.н.) виступав за збірну Швейцарії на трьох чемпіонатах світу (1930, 1933, 1934)[3]. Сини Марко і Романо захищали кольори «Базеля»[4][5].
Як гравець
- Срібний призер (1): 1935
- Бронзовий призер (5): 1928, 1930, 1937, 1939, 1948
- Срібний призер (1): 1957
- Переможець (2): 1935, 1939
- Срібний призер (4): 1928, 1930, 1934, 1937, 1948
- Бронзовий призер (1): 1933
- Інтернаціональний чемпіонат
- Переможець (5): 1930, 1931, 1932, 1935, 1937
- Національний чемпіонат
- Переможець (5): 1928, 1930, 1931, 1932, 1933
- Переможець (11): 1938, 1939, 1941, 1942, 1943, 1944, 1945, 1946, 1947, 1948, 1950
- Переможець (6): 1933, 1936, 1938, 1941, 1942, 1943
Як тренер
- Бронзовий призер (2): 1950, 1951
- Переможець (1): 1950
- Срібний призер (1): 1951
- Переможець (11): 1962
- ↑ Во славу ИИХФ. Часть 34. Братья Каттини [Архівовано 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Штурм-Ні» [Архівовано 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті ХК «Давос»
- ↑ Конрад Торріані [Архівовано 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті EliteProspects.com (англ.)
- ↑ Марко Торріані [Архівовано 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті EliteProspects.com (англ.)
- ↑ Романо Торріані [Архівовано 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Во славу ИИХФ. Часть 30. Биби Торриани [Архівовано 25 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль тренера сайті eliteprospects.com
- Статистика виступів та профіль гравця на Eliteprospects.com, Eurohockey.com
- Народились 1 жовтня
- Народились 1911
- Померли 3 вересня
- Померли 1988
- Швейцарські хокеїсти
- Швейцарські хокейні тренери
- Гравці збірної Швейцарії з хокею
- Хокеїсти «Давоса»
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 1928
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 1936
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 1948
- Бронзові призери зимових Олімпійських ігор 1928
- Бронзові призери зимових Олімпійських ігор 1948
- Уродженці Санкт-Моріца
- Швейцарські саночники
- Померли у Граубюндені
- Швейцарські бронзові олімпійські медалісти