Сава Освячений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сава Освячений
Преподобний
Народилася 439(0439)
Кайсері, Туреччина
Померла 532(0532)
Лавра Сави Освяченого, Вифлеєм, Палестинська держава
Шанується РПЦ УПЦ КП
У лику Преподобних
Головна святиня нетлінні мощі в Лаврі Сави Освяченого
День пам'яті 5 (18) грудня
День пам'яті у 2018 18 грудня
Праці заснування монастирів, створення богослужбового і монастирського усьаву
Мощі святого Сави Освяченого в головній церкві монастиря Мар Саба в Палестині
Гробниця святого Сави в Палестині

Са́ва Освя́чений (* 439 — † 5 грудня 532[1]) — святий, монах грецький, св., засновник монастиря (лаври) в Мар Сабі (біля Єрусалима, Палестина) та інших монастирів.

Родом кападокієць, він з восьми років жив у монастирі. 484 року заснував у пустелі коло Йордана монастир, який пізніше отримав назву монастиря св. Сави Освяченого. Преподобний Сава склав перше правило чернечого «Богослужбового статуту» (Єрусалимський Типикон). Помер 532 року. Пам'ять 5 грудня та в суботу сиропусного тижня.

« Іншої ночі блаженний Сава вийшов із келії своєї і пішов через потік, співаючи Псалтир. І бачить раптом вниз по течії потоку, де тепер лежить чесне його тіло, посеред тої церкви стовп вогняний, що стояв на землі, а верхом сягав неба. Побачивши ж жахливе те видіння, настрашений і зраділий подумав про сказане в книгах: про сходи, показані Іакову, кажучи: «До чого страшне місце це! Є це ніщо інше, як Дім Божий!» І пробувши на тому місці до зорі, молячись, зі страхом і трепетом зійшов (туди), де був стовп вогняний, і знайшов печеру велику та чудесну церкву з образом Божим. На східній стіні — Вівтар Богозданий, на північній — велике приміщення для диякона. »

— З житія преподобного Сави Освяченого

Устав святого Сави Освяченого[ред.ред. код]

У 524 році в Лаврі преподобного Сави був введений написаний ним монастирський устав, який отримав назву Єрусалимський або Палестинський. Пізніше він був введений в спільножитних обителях всієї Палестини, звідки поширився по всьому Православному Сході. На Русі з'явився в широкому вжитку з часу митрополита Київського Кипріяна. Устав преподобного Сави більшою мірою регламентував порядок богослужінь, хоча й описує чернечі традиції палестинських монастирів VI століття. На створення Єрусалимського уставу вплинули чернечі устави преподобного Пахомія і святого Василя Великого. Оригінальний список Єрусалимського уставу, за повідомленням Симеона Солунського, згорів в 614 році коли Єрусалим захопив перський цар Хосров.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Бурій В.М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009.