Савранська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савранська волость
Центр Саврань
Площа 31 039 (1885)
Населення 13 376 осіб (1885)
Густота 39.4 осіб / км²
Наступники Савранський район

Савранська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Балтського повіту Подільської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Саврань.

Станом на 1885 рік складалася з 24 поселень, 9 сільських громад. Населення — 13376 осіб (6590 чоловічої статі та 6786 — жіночої), 2187 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 21877 12504
Приватної власності 2168 1664
Казенної власності 6478 250
Іншої власності 516 416
Загалом 31039 14834

Поселення:

  • Саврань — містечко, колишнє військове поселення, при р. Бог та Савранка, дворів 586, мешканців 4200 (1893 р.); волосне правління (відстань до повітового міста 45 верст), церква православна (5-й благочинний округ), синагога[2], 3 молитовних будинки, поштово-телеграфне відділення[3], школа, аптека[3][4], лікарня[3], 6 постоялих дворів, 19 постоялих будинків, 59 лавок, базар, водяний млин.
За переписом 1897 року кількість мешканців становила 5887 осіб (2863 чоловічої статі та 3024 — жіночої), з яких 2660 — православної віри, 3198 — юдейської.[5]
  • Кам'янувата — село, колишнє військове поселення, при р. Єланцю, дворів 287, мешканців 1690; церква православна, школа, 3 водяних млина.
    • Криштифівка[6] (Криштопіль[7], Андріївка[8])
  • Осички — село, колишнє військове поселення, при р. Єланцю та р. Савранка, дворів 262, мешканців 1317; 2 церкви православні (в т.ч. одна у Станіславчику), школа, постоялий будинок, водяний млин.
    • Станіславчик[9]
    • Бенівка (Беньовка)
  • Концеба — село, колишнє військове поселення, при р. Савранка, дворів 511, мешканців 2500; 2 церкви православні, школа, 3 водяних млина.
  • Байбузівка — село, колишнє військове поселення, при р. Савранка, дворів 256, мешканців 1869; церква православна, школа, постоялий будинок, 2 водяних млина.
  • Вільшанка — село, колишнє військове поселення, при р. Бог, дворів 169, мешканців 930; церква православна, школа, постоялий будинок.
  • Слюсареве — село, колишнє військове поселення, дворів 87, мешканців 433; церква православна, постоялий будинок.
  • Ксьондзівський — хутір (селище) лісників 48°05′19″ пн. ш. 30°09′48″ сх. д. / 48.08861° пн. ш. 30.16333° сх. д. / 48.08861; 30.16333
  • Полянецьке — село, колишнє військове поселення, дворів 267, мешканців 1377; церква православна, школа, 7 вітряних млинів.
  • Глибочок — село колишнє власницьке, дворів 23, мешканців 136; церква православна.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 381–383.(рос. дореф.)


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Еврейские местечки Балтского уезда: Саврань [Архівовано 2019-10-15 у Wayback Machine.](рос.)
  3. а б в Подольскій адресъ-календарь / Составилъ В. К. Гульдманъ. — Каменецъ-Подольскій : Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета, 1895. — С. 221, 233, 234.(рос. дореф.)
  4. Еврейские местечки Балтского уезда: Саврань [Архівовано 2019-10-13 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Подробная карта Российской Империи, 1801-1816(рос.)
  7. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов(рос.)
  8. Карта РККА окрестностей Винницы и Каменец-Подольского, 1931(рос.)
  9. Специальная карта Западной части России Шуберта 1832 года(рос.)