Санта-Марія-ін-Валлічелла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Санта Марія ін Валлічелла)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санта-Марія-ін-Валлічелла

41°53′53″ пн. ш. 12°28′08″ сх. д. / 41.89823287696763288° пн. ш. 12.469125706087329064° сх. д. / 41.89823287696763288; 12.469125706087329064Координати: 41°53′53″ пн. ш. 12°28′08″ сх. д. / 41.89823287696763288° пн. ш. 12.469125706087329064° сх. д. / 41.89823287696763288; 12.469125706087329064
Країна  Італія[1][2]
Розташування Рим[1]
Тип церква[1][2]
Стиль бароко
Дата заснування 1575
Адреса Via del Governo vecchio (Rome)d і Piazza della Chiesa Nuovad

Санта-Марія-ін-Валлічелла. Карта розташування: Італія
Санта-Марія-ін-Валлічелла
Санта-Марія-ін-Валлічелла
Санта-Марія-ін-Валлічелла (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Санта-Марія-ін-Валлічелла, також відома як Нова церква (італ. Chiesa Nuova) — церква в Римі.

Головний фасад виходить на Пьяцца делла К'єза Нуова. Головна церква конгрегації Ораторіанців, де знаходиться гробниця її засновника — святого Філіпа Нері.

Перша церква на цьому місці була побудована за папи Григорія I. З XII століття вона носить назву Санта Марія ін Валічелла. У 1575 у папа Григорій XIII офіційно визнав конгрегацію ораторіанців, засновану Філіпом Нері, і виділив у її розпорядження цю церкву. Ораторіанці відразу ж зробили повну перебудову старої церкви, фактично збудувавши на її місці нову, набагато просторішу, що і призвело до появи прізвиська «Нова церква». Церква будувалася у період 1575—1599 років за проектом архітектора Чітта ді Кастелло, якого пізніше замінив М. Лонгі-старший. Нава була завершена у 1577 році, у 1599 році церква була освячена. Роботи над фасадом (архітектор Ф. Ругьезі) велися до 1606 року.

інтер'єр

Церква Санта Марія ін Валічелла має хрестоподібне планування і одну велику наву. П'єтро да Кортона розписував наву, купол і апсиду. Зокрема, його пензлю належать «Трійця» в куполі церкви, зображення пророків в вітрилі зводу, фреска «Успіння Діви Марії» в апсиді і фреска «Чудо Мадонни Валлічельскої» у зведенні нави . Стіни нави і трансепта прикрашені полотнами із зображеннями сцен із Старого і Нового Завіту, які були виконані майстрами XVII століття.

Вівтарні образи також створені у XVIII столітті, три картини — «Мадонна з немовлям» і дві бічні, із зображеннями святих створені Рубенсом, фрески на стелі над вівтарною частиною належать Ланфранко.

Для церкви Манта Марія ін Валічелла була написана картина Караваджо «Зняття з хреста». У цей час вона є у Ватиканської пінакотеці, а в церкві знаходиться її копія.

У лівій частині церкви знаходиться капела Філіпа Нері з могилою святого, прикрашеною перламутром.

Титулярна церква[ред. | ред. код]

Церква Санта Марія ін Валічелла є титулярною церквою, кардиналом-священиком з титулом Санта Марія ін Валічелла з 28 червня 1988 року є австралійський кардинал Едуард Бід Кленсі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в archINFORM — 1994.
  2. а б dati.beniculturali.it — 2014.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Johann M. Wiesel: «Rom. Ein Kunst- und Reiseführer», 4. Aufl., Kohlhammer, Stuttgart 1966.

Посилання[ред. | ред. код]