Катакомби Прісцилли
| Катакомби Прісцилли лат. Coemeterium Priscillae[1] | |
|---|---|
 Фреска «Добрий пастор»
| |
| 41°55′46″ пн. ш. 12°30′31″ сх. д. / 41.92970000002777198° пн. ш. 12.50870000002777616° сх. д.Координати: 41°55′46″ пн. ш. 12°30′31″ сх. д. / 41.92970000002777198° пн. ш. 12.50870000002777616° сх. д. | |
| Країна |
 Італія[2] |
| Розташування | Рим[2] |
| Тип |
археологічна пам'ятка[2] цвинтар[2] і Катакомби[2] |
| Матеріал | Вулканічний туф |
| Стиль | Ранньохристиянське мистецтво і архітектура |
  Катакомби Прісцилли Катакомби Прісцилли (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Катакомби Прісцилли (італ. Catacombe di Priscilla) — християнські та язичницькі підземні поховання II–IV століть у Римі, що утворюють два поверхи.
Історія[ред. | ред. код]
Ці катакомби виникли в місці поховань римської сім'ї консула Акіли Глабрія. У I столітті ця родина володіла цими землями. Одна з представниць цієї родини, Прісцилла була страчена за наказом імператора Доміціана. У грецькій капелі (італ. Capella Greca), названої так за виявленими написами на грецькій мові, зображено сцену бенкету (алегорія Євхаристії). У цій капелі збереглися зразки раннього християнського мистецтва, зокрема найдавніше зображення Діви Марії з немовлям на руках і пророком (фігура ліворуч — Ісая або Валаам), що датується II століттям. В одній руці у нього книга, іншою рукою він показує на зірку.
Тут також зустрічаються зображення Ноя з голубом, три хлопці-підлітки в вогнені печі, жертва Авраама, Йона, Сусанна, Лазар. У цих катакомбах були поховані сім пап (у тому числі святий Сильвестр I) і багато християнських мучеників.
Фреска «Добрий пастир»[ред. | ред. код]
Зображено чоловіка, що тримає на плечах вівцю, перед ним стоять вівця й коза. За чоловіком — дерева, на яких сидять птахи.
Це зображення трактують як ілюстрацію притчі Христа про доброго пастиря, що радіє врятуванню загубленої вівці (Лк. 15:3–7), що була актуальною для прозелітів — вони поступово складали більшість християнської церкви.
Коза й вівця — притча про Страшний суд, коли Суддя покладе межу між добрими і злими, подібно як пастир відділяє овець від козлів (Мт. 25:31–46).
Дерева — зображення Христової науки про непомітне, але швидке зростання Божого Царства (Мт. 13:31–32), або символічне зображення райського саду.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з історії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
