Катакомби Прісцилли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катакомби Прісцилли

Good shepherd 01 small.jpg

41°55′46″ пн. ш. 12°30′31″ сх. д. / 41.92970000002777198° пн. ш. 12.50870000002777616° сх. д. / 41.92970000002777198; 12.50870000002777616Координати: 41°55′46″ пн. ш. 12°30′31″ сх. д. / 41.92970000002777198° пн. ш. 12.50870000002777616° сх. д. / 41.92970000002777198; 12.50870000002777616
Країна Flag of Italy.svg Італія
Розташування Рим
Сайт сторінка

Катакомби Прісцилли. Карта розташування: Італія
Катакомби Прісцилли
Катакомби Прісцилли
Катакомби Прісцилли (Італія)
Катакомби Прісцилли у Вікісховищі?
Фреска «Добрий пастор»

Катакомби Прісцилли ( італ. Catacombe di Priscilla) - християнські та язичницькі підземні поховання II-IV століть у Римі, що утворюють два поверхи.

Історія[ред. | ред. код]

Ці катакомби виникли в місці поховань римської сім'ї консула Акіли Глабрія. У I столітті н. е. ця родина володіла цими землями. Одна з представниць цієї родини, Прісцилла була страчена за наказом імператора Доміціана. У грецькій капелі (італ. Capella Greca), названої так за виявленими написами на грецькій мові, зображено сцену бенкету (алегорія Євхаристії). У цій капелі збереглися зразки раннього християнського мистецтва, у тому числі найдавніше зображення Діви Марії з немовлям на руках і пророком (фігура ліворуч - Ісая або Валаам), що датується II століттям. В одній руці у нього книга, іншою рукою він показує на зірку.

Тут також зустрічаються зображення Ноя з голубом, три хлопці-підлітки в вогнені печі, жертва Авраама, Йона, Сусанна, Лазар. У цих катакомбах були поховані сім пап (у тому числі святий Сільвестр I) і багато християнських мучеників.

Фреска «Добрий пастир»[ред. | ред. код]

Зображено чоловіка, що тримає на плечах вівцю, перед ним стоять вівця й коза. За чоловіком - дерева, на яких сидять птахи.

Це зображення трактують як ілюстрацію притчі Христа про доброго пастиря, що радіє врятуванню загубленої вівці (Лк. 15:3-7), що була актуальною для прозелітів - вони поступово складали більшість християнської церкви.

Коза й вівця - притча про Страшний суд, коли Суддя покладе межу між добрими і злими, подібно як пастир відділяє овець від козлів (Мт. 25:31-46).

Дерева - зображення Христової науки про непомітне, але швидке зростання Божого Царства (Мт. 13:31-32), або символічне зображення райського саду.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. - Львів: Свічадо, 2002 с.49-50