Сан-Сісто (кардинальський титул)
| Сан-Сісто | |
|---|---|
|
| |
| 41°52′49″ пн. ш. 12°29′45″ сх. д. / 41.88049000002777689° пн. ш. 12.49590000002777757° сх. д.Координати: 41°52′49″ пн. ш. 12°29′45″ сх. д. / 41.88049000002777689° пн. ш. 12.49590000002777757° сх. д. | |
| Країна |
 Італія[1] |
| Розташування | Рим[1] |
| Тип | мала базиліка і церква[1] |
| Архітектор | Filippo Raguzzinid |
  Сан-Сісто Сан-Сісто (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сан-Сі́сто — кардинальський титул і титулярна церква.
Історія титулу[ред. | ред. код]
Титул Крешчентіане (лат. Crescentianae) вперше згадується Римським синодом 1 березня 499 р. Він має зв'язок з базилікою Крешчентіана, яка згадується Liber Pontificalis, як заснована папою св. Анастасієм І (399–401) і скоріш за все була названа на честь жінки, яка дала гроші на її будівництво. Дослідники Дюхесне і Кірсч згодні з тим що саме з нього пізніше з'являється титул Сан-Сісто, але Крістофорі вважає, що титул Сан-Сісто виник з титулу Тіґріде, що був скасований папою Григорієм І Великим бл. 600 р.
Згідно з каталогом П'єтро Малліо, складеним у понтифікат Олександра ІІІ (1159–1181), титул Сан-Сісто був приєднаний до Базиліки Святого Павла за мурами, де і мали служити месу його священики.
Церква[ред. | ред. код]
Пізніше в Базиліку Крешчентіане було перейменовано на Сан-Сісто Веккіо в зв'язку з тим, туди були перенесені мощі св. Сікста ІІ з Катакомб св. Калліста в VI ст. Церква була відбудована папою Іннокентієм ІІІ на початку XIII ст. В 1218 або 1219 році її віддали Домініку де Гусману, де його обрали головою заснованого ним ордену Домініканців. Нею і зараз опікуються сестри-домініканки.
В 1724–1730 роках церкву реставрували за наказом Бенедикта XIII. Від середньовічної будівлі залишилась лише дзвіниця та апсида. Роботи проводились під керівництвом Філіппо Рагуціні.
Кардинали[ред. | ред. код]
• Роман (494–?)
• Бассо (590–?)
• Боніфацій (?)
• Фелікс (603–?)
• Донат (761–?)
• Бенедикт (964-бл. 993)
• Лев (993–бл. 1012)
• Петро (1012–бл. 1037)
• Петро (1037–бл. 1060)
• Паоло Джентілі (1088–1099)
• Сігізмондо старший (1099-бл. 1100)
• П'єтро Модол'єнзе (1100–бл. 1117)
• Сігізмондо молодший (бл. 1117–?)
• Арно де Віллемюр, O.Can.S.A. (1350–1355)
• Ніколас Роселл, О. Р. (1356–1362)
• Саймон Ленгхем (1368–1373)
• Лука Родольфуччі де Джентіле (1378–1389)
• Леонардо Россі (або де Гріфоніо, де Гіффоно, або де Рубеїс), O.Min. (1378–1407)-псевдокардинал антипапи Климента VII
• Бл. Джованні Домінічі, О. Р. (1408–1419)
• Хуан Казанова, О. Р. (1432–1436)
• Хуан де Торквемада, О. Р. (1440–1446)
• П'єтро Ріаріо, O.F.M. (1471–1475)
• Педро Ферріц (1476–1478)
• П'єр де Фуа мол. (1485–1490)
• Паоло Фреґозо (Кампофреґозо) (1490–1498)
• Жорж д'Амбуаз (1498–1510)
• Акілле Грассі (1511–1517)
• Томмазо де Віо, О. Р. (1517–1534)
• Ніколаус фон Шонберг, O.P. (1535–1537)
• Джанп'єтро Карафа (1537–1541)
• Хуан Альварез-і-Альва де Толедо (1541–1547)
• Шарль ІІ де Бурбон-Вандом (1549–1561)
• Філібер Бабу де ла Бурдаз'єр (1561–1564)
• Уго Бонкомпан'ї (1565–1572)
• Філіппо Бонкомпан'ї (1572–1586)
• Єжи Радзивілл (1587–1600)
• Альфонсо Вісконті (1600–1608)
• Джамбаттіста (Джованні Баттіста) Лені (1608–1618)
• Франсіско Ґомес де Сандоваль-і-Рохас (1621–1625)
• Лаудівіо Закхія (1626–1629)
• Агостіно Ореджі да Санта-Софія (1634–1635)
• Джанкарло де Медічі (1644–1645)
• Доменіко Чекхіні (1645–1656)
• Джуліо Роспільйозі (1657–1667)
• Джакомо Роспільйозі (1668–1672)
• Вінченцо Марія Орсіні де Гравіна, О. Р. (1672–1701)
• Ніколо Спінола (1716–1725)
• Агостіно Піпіа, О. Р. (1725–1729)
• Луї-Антуан де Ноайль (1729)
• Франческо Антоніо Фіні (1729–1738)
• Вінченцо Людовіко Готті, О. Р. (1738–1742)
• Луїджі Марія Лучіні, О.Р (1743–1745)
• Карло Вітторіо Амадео делле Ланце (1747–1758)
• Джузеппе Агостіно Орсі, О. Р. (1759–1761)
• Джованні Моліно (1769–1773)
• Хуан Томас де Боксадорс-і-Суреда де Сан-Мартін, О. Р. (1775–1780)
• Жан-Марі-Ан-Антуан де Латіль (1829–1839)
• Гаспаре Бернардо П'янетті (1840–1862)
• Філіппо Марія Гвіді, О. Р. (1863–1872), за сумісництвом (1872–1877)
• Лучідо Марія Парокхі (1877–1884)
• Камілло Сіціліано ді Ренде (1887–1897)
• Джузеппе Антоніо Ермінджильдо Пріско (1898–1923)
• Ашіль Льєнар (1930–1973)
• Октавіо Антоніо Берас Рохас (1976–1990)
• Ігнатій Кун Пін Мей (1991–2000)
• Мар'ян Яворський (2001–2020)
Див. також[ред. | ред. код]
• Кардинал
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Сісто (кардинальський титул)
Basilica di San Sisto Vecchio на romeartlover.it(англ.)
