Логінов Святослав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Святослав Логінов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святослав Логінов
Святослав Логинов
на фестивалі «Зоряний міст»
Ім'я при народженніСвятослав Володимирович Вітман
ПсевдонімСвятослав Логінов
Народився9 жовтня 1951(1951-10-09) (73 роки)
СРСР СРСР, Ворошилов
ГромадянствоРосія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьписьменник-фантаст
Alma materХімічний факультет СПбДУd
Мова творівросійська
Роки активності1981 — нині
Жанрфантастика, фентезі
Нагороди«Аеліта» (2008)
«Мандрівник» (2003)
«Інтерпрескон» (1995,1998,1999,2006)
«Бєляївська премія» (1995)
«Велике кільце» (1983)
Сайт: rusf.ru/loginov/index.htm
CMNS: Логінов Святослав Володимирович у Вікісховищі

Святослав Володимирович Вітман (відоміший під псевдонімом Святослав Логінов; нар. 9 жовтня 1951) — російський письменник, який працює в жанрах фентезі і наукової фантастики, лауреат премій «Аеліта», « Мандрівник», «Інтерпрескон».

Учасник т. зв. фестивалю фантастики «Зорі над Донбасом» у 2021 році.

Біографія

[ред. | ред. код]

Святослав Логінов народився 9 жовтня 1951 року в місті Ворошилові, нині Уссурійську Приморського краю. З 1952 року постійно мешкає в Санкт-Петербурзі. Закінчив хімічну школу і хімічний факультет ЛДУ, нині Санкт-Петербурзького державного університету. Працював науковим співробітником в НДІ, різноробочим, інженером, вантажником, вчителем хімії.

Перша публікація в журналі «Уральський слідопит» 1975 року («По гриби») була опублікована автором під справжнім прізвищем. Однак знаючі люди попередили автора: «якщо хочеш видаватися частіше, ніж раз в шість років — поміняй прізвище»[1], Святослав так і зробив, взявши дошлюбне прізвище матері, і з 1981 року його розповіді регулярно видаються в різних журналах і збірниках.

Лауреат премій: «Аеліта» (2008), «Мандрівник» (2003), «Інтерпрескон» (1995, 1998, 1999, 2006), «Бєляївської премії» (1995), «Велике кільце» (1983), «Портал» (2007).

За власним визнанням, Логінов є войовничим атеїстом: «… У всіх моїх книгах я так чи інакше нападаю на церкву і саме поняття бога, яке вважаю найогиднішим з усього, до чого додумався збочений розум»[2].

Політична позиція

[ред. | ред. код]

У своєму блозі письменник відповів на питання "що ви думаєте з приводу Криму?" словами "Крим - російська земля, що тут думати", але на аргумент іншого свого читача, що "вся Україна - російська земля", відповів "Ні, Галичина і задарма не потрібна. Як і Польща. А що стосується Фінляндії, то вона і так наша; я туди на вихідних іжджу кататися на лижах."[3]

Видані книги

[ред. | ред. код]

Повна бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]

Даний список є неповним

Повісті

[ред. | ред. код]
  • В ім'я твоє // Якщо ти один, 1990.
  • Я не чіпаю тебе // Вогонь в колисці, 1990.
  • Міракль рядового дня // Сізіф, 1991, № 1
  • Захід на планеті Земля // Годинники з варіантами, 1992
  • Квест // Чорний смерч, 1999.
  • Навколо Гекуби // картяр, 2000.
  • Тіні великого міста // Полудень XXI століття, 2004, № 2

Розповіді

[ред. | ред. код]
  • Jus Naturae // Хімія і життя XXI століття, 1998, № 7
  • Monstrum magnum // Концерт бісів, 1991
  • Автопортрет // Імперія, 1998, № 1
  • Адепт Сергєєв // Винахідник і раціоналізатор, 1984, № 1
  • Антинікотинове // Веселка (Київ), 1997, № 1
  • Барська пустка // Якщо, 2006, № 9
  • Безпритульний // Хімія і життя, 1986, № 3
  • Біле і чорне // Якщо, 2007, № 4
  • Біоавтомат // Енергія, 1986, № 11
  • Бувальщина про казкового звіра // Бувальщина про казкового звіра, 1990.
  • Будинок край дороги // Концерт бісів, 1991
  • Будиночок в селі // П'ята стіна, 2002
  • Бунтівник // Наука і релігія, 1984, № 11
  • Вважаючи таємницею // Все підряд, 1991, № 1
  • Велика дорога // Якщо, 2001 № 10
  • Вилікуй себе самого // Хімія і життя, 1984, № 4
  • Випадковість // Хочу все знати, 1983
  • Вітер з моря // Іскорка, 1981, № 4
  • Ганс Щуролов // День звершень, 1988
  • Геній Землі // Неосяжний двір, 1991
  • Гніздечко // Реальність фантастики, 2006, № 3
  • Грошова історія // Годинники з варіантами, 1992
  • Годинники // Якщо, 1995, № 5
  • Голос волаючого // Полудень XXI століття, 2005, № 4
  • Город (рос. Огород) // Техніка-молоді, 2000., 5
  • Господар // Страж Перевала, 1996.
  • Дачники // Нива Царицинському, 1991, № 1
  • Дракони Опівнічний гір // Чорний смерч, 1999.
  • Другий // Зоряна дорога, 2000, № 8
  • Другий закон // Хімія і життя, 1987, № 2
  • Добра Дуся // Хімія і життя, 1987, № 2
  • Долина Лоріена // Якщо, 2002 № 6
  • До питання про природу вампірів // Мед життя, 2001.
  • До питання про класифікацію європейських драконів
  • Єдина п'ядь // Мед життя, 2001.
  • Живі душі // Фантастика-2000, М., 2000
  • Жив-був … // Техніка-молоді, 1998, № 3
  • Загибель замку Рендол // Якщо, 2006, № 4
  • Заєць, якого не спіймали // Колобок, 1988, № 2
  • Залізний вік // Винахідник і раціоналізатор, 1982, № 9
  • Замошшя (рос. Замошье) // Страж Перевала, 1996.
  • Зарозумілість // Енергія, 1984, № 1
  • Звір // Неосяжний двір, 1991
  • Здатність дивуватися [Архівовано 22 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Вокруг света, 1985, № 1
  • Зелений кущ // Дружба, 1987
  • Землероб // Фантастика 2001 \\\ Залізний вік, 2001.
  • Змагання // Енергія, 1986, № 11
  • Змійкою // Техніка-молоді, 2001 № 1
  • Зустрічна смуга // Якщо, 2008, 1
  • І тоді ти береш меч // Фентезі-2006
  • Ікар // Фантакрім MEGA, 1991, № 3
  • Казочки для діточок // Диліжанс, 1996, № 1
  • Капкан на генія // Хімія і життя, 1987, № 2
  • Квартира // Мед життя, 2001.
  • Книжник // Мед життя, 2001.
  • Комар // Мед життя, 2001.
  • Комуналка // Зоряна дорога, 2000, № 9
  • Комплекс неповноцінності // Хімія і життя, 1987, № 2
  • Крила // Космос, 1987
  • Легка робота // Годинники з варіантами, 1992
  • Ліс пана графа // Якщо, 2005, № 4
  • Лускунчик // Неосяжний двір, 1991
  • Мамочка // Зоряна дорога, 2003 № 7/8
  • Машенька // Бувальщина про казкового звіра, 1990.
  • Мед життя // Чудеса і чудасії, 1992, № 1
  • Мемурашкі // Мед життя, 2001.
  • Мисливець // Глобус, 1986
  • Миротворець // Фантакрім MEGA, 1992, № 1
  • Мікрокосм // Шукач, 1987, № 6
  • На вістрі // картяр, 2000.
  • На порозі будинку // Космос, 1987
  • Нестандартний індивід // Іскорка, 1981, № 4
  • Нобелівська премія // Хочу все знати, 1981
  • Працівник // Фантакрім MEGA, 1992, № 1
  • Про що плачуть слимаки // Якщо, 2003 № 8
  • По гриби // Уральський слідопит, 1975, № 4
  • Погляд долу // Двері з того боку, 1990.
  • Оберіг у Порожніх Горбів // Якщо, 1996, № 1
  • Ось в чому сіль // Неосяжний двір, 1991
  • Одинак ​​// Якщо, 2007, № 6
  • Обережно, двері відкриваються // Реальність фантастики, 2003 № 6
  • Гострий сюжет // Годинники з варіантами, 1992
  • ВТК // Світ фантастики, 2006, № 2
  • Раз, два, три, чотири … // Кредо, 2005
  • Рівний богу // Шукач, 1997, № 6
  • Розмірковує // Неосяжний двір, 1991
  • Рука долі // Фентезі-2005-2
  • Свічка // Міф, 1991, № 1
  • Сергій Петрович з 6-а // Іскорка, 1986, № 3
  • Симпатичний контакт // Космос, 1987
  • Смирний Жак // Синя дорога, 1984
  • Солоні огірочки // Уральський слідопит, 1988, № 12
  • Сонник // Якщо, 2007, № 9
  • Спонсор // Фантастика-2002-2
  • Страж Перевала // Техніка-молоді, 1988, № 3-4
  • Там, на сході // Полудень XXI століття, 2002 № 2
  • Темний очей // Памір, 1983, № 2
  • Темпоральна машинерія // Реальність фантастики, 2007, № 4
  • Фазовий перехід // Мед життя, 2001.
  • Фундамент // Техніка-молоді, 1999, № 12
  • Хата скраю (рос. Изба с краю) // Мед життя, 2001.
  • Хоробрий сон // Веселі картинки, 1983, № 7
  • Цілі прогресу // Якщо ти один, 1990.
  • Цирульник // ЗС, 1983, № 7
  • Чи встигну // Залізний вік, 2001.
  • Чисть // Реальність фантастики, 2006, № 12
  • Шишак // Монстр, 1992
  • Штандер // Іскорка, 1981, № 4
  • Я не чіпаю тебе // Вогонь в колисці, 1990.
  • Яблучко від яблуньки // Страж Перевала, 1996.
  • Якщо ти один // Якщо ти один, 1990.
  • Ящера // Цех фантастів, 1990.

Цікавинки

[ред. | ред. код]

Святослав Володимирович — автор розбору творчості Льва Толстого [4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (рос.) С. Логінов. Автобіографія [Архівовано 9 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  2. ↑ (рос.) Святослав Логінов. Кілька думок щодо майбутньої реформи російської мови [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  3. ↑ (рос.) [1]
  4. ↑ Святослав Логінов . «Про графи і графоманів або Чому я не люблю Льва Толстого». Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Логінов_Святослав_Володимирович