Свято-Михайлівська церква (Безуглівка)

Свято-Михайлівська церква
	Свято-Михайлівська церква у Безуглівці
	50°56′ пн. ш. 31°59′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 31.983° сх. д.Координати: 50°56′ пн. ш. 31°59′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 31.983° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Безуглівка, Ніжинський район Чернігівська область
Початок будівництва	1805
Кінець будівництва	1835
Стиль	провінційний ампір
Належність	УПЦ (МП)
Єпархія	Ніжинська єпархія УПЦ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Епонім	Архангел Михаїл
	Свято-Михайлівська церква (Безуглівка) (Україна)
	Свято-Михайлівська церква у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Архістратига Михаїла.

Свято-Михайлівська церква — чинна церква у селі Безуглівка Ніжинського району Чернігівської області. Парафія належить до УПЦ (МП).

Входить до святинь Ніжинської єпархії^[1].

Будівництво Михайлівської церкви здійснювалося в період від 1805 до 1835 року.

Перші офіційні згадки про храм датуються 1831 роком.

Церква збереглася під час «культурної революції» і кампанії боротьби з релігією перших десятиліть існування СРСР, пережила також колективізацію 1930-х років та Другу світову війну (у період 1941-1943 років).

За СРСР у приміщенні церкви в різний (довоєнний) час розміщувались зерносховище колективного господарства, потому — стайня, а поряд, зліва від входу, тривалий час діяла сільська загальноосвітня школа.

Починаючи з 1960-х років з нетривалими перервами храм є діючим — Української Православної Церкви.

Станом на лютий 2008 року Михайлівську церкву в Безуглівці внесено у доповнення до списку пам'яток містобудування і архітектури України, що перебувають під охороною держави під № 1785^[2].

Територію біля церкви зі сходу прикрашає величний надгробний камінь початку ХХ сторіччя, встановлений в данину пам'яті місцевого поміщика, дворянина Сидоренко Михайла Васильовича.

Настоятелем храму в наш час^[коли?] є духівник Ніжинського благочиння протоієрей Ярослав Соболевський, який служить в Михайлівській церкві змолоду.

Архітектурні особливості[ред. | ред. код]

Церкву зведено в центрі села таким чином, що три головні вулиці сходяться прямісінько на церкву, її видно здалеку, а дзвони було чути по навколишнім селам та хуторам.

Церква збудована у стилі провінційного ампіру. Мурована, однобанна. Композиція храму характерна для культових споруд 19 століття: центральний квадратний у плані об'єм вінчається циліндричним барабаном з напівсферичним куполом. Зі сходу до нього примикає гранчаста апсида, із заходу — прямокутний бабинець та двоярусна дзвіниця. Входи до церкви прикрашено чотириколонними портиками тосканського ордеру.

До сьогодні збереглась майже у первозданному вигляді.