Свєтланов Євген Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свєтланов Євген Федорович
24 листопада 1967
24 листопада 1967
Основна інформація
Дата народження 6 вересня 1928(1928-09-06)
Місце народження Москва
Дата смерті 3 травня 2002(2002-05-03) (73 роки)
Місце смерті Москва
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Професія диригент, композитор
Інструменти фортепіано
Нагороди Герой Соціалістичної Праці
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II-го ступеня
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III-го ступеня
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Дружби народів
Офіцер ордена Почесного легіону
Орден Кирило і Мефодій I ступеня
Премії Ленінська премія Державна премія СРСР
Звання Народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
svetlanov-evgeny.com
Commons-logo.svg Файли у Вікісховищі

Свєтланов Євген Федорович (6 вересня 1928 Москва — 3 травня 2002 Москва) — радянський та російський диригент, композитор та піаніст, народний артист СРСР.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Москві. У 1951 закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (клас композиції М. Ф. Гнесіна, клас фортепіано М. А. Гурвіч), у 1955 — Московську консерваторію (клас композиції Ю. А. Шапоріна, диригування — О. Гаука). Ще студентом став диригентом-асистентом Великого симфонічного оркестру Всесоюзного радіо і телебачення (1954). З 1955 диригент, в 1963—65 головний диригент Великого театру СРСР, де поставив опери «Царева наречена» Римського-Корсакова, «Чародійка» Чайковського, «Не лише любов» Щедрина (прем'єра, 1961), «Жовтень» Мураделі (прем'єра, 1964), балети (прем'єри) «Стежкою грому» Караєва (1959), «Сторінки життя» Баланчивадзе (1960), «Нічне місто» на музику Бартока (1962), «Паганіні» на музику Рахманінова (1963). З 1965 художній керівник і головний диригент Державного симфонічного оркестру СРСР, в 1992–2000 — головний диригент Резиденц-оркестру в Гаазі.

Творчість[ред.ред. код]

Свєтланов — видатний інтерпретатор російської радянської музики. Перший виконавець в СРСР багатьох творів радянських і зарубіжних композиторів («Жанна на вогнищі» Онеггера, «Турангаліла» Мессіана, «Свідок з Варшави» Шенберга). Свєтланов є також автором ряду власних творів — симфонії (1957), кантати, симфонічних поем, струнного квартету, вокальних і інструментальних творів. Гастролював за кордоном.

Нагороджений Ленінською премією (1972) за концертно-виконавську діяльність. «Гран прі» (Франція) за запис всіх симфоній П. І. Чайковського, орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями, а також орденом Кирила і Мефодія 1 ступеню (Болгарія). Помер у Москві, похований на Ваганьківському кладовищі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]