Комета Свіфта — Туттля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комета Свіфта — Туттля
Відкриття
Першовідкривач: Хорас Парнелл Таттл і Льюїс Свіфт
Дата відкриття: 16 липня 1862[1]
Характеристики орбіти
Епоха: 10 жовтня 1995 рокуd[1]
Афелій: 51,224622840584 ± 1,61080001E−6 астрономічна одиниця[1]
Перигелій: 0,959516155069 ± 1,7657E−7 астрономічна одиниця[1]
Велика піввісь орбіти: 26,092069497827 ± 8,2048E−7 астрономічна одиниця[1]
Ексцентриситет орбіти: 0,963225755046 ± 6,8344E−9[1]
Період обертання: 48 681,193462623 ± 0,0022962 доба[1]
Нахил орбіти: 113,45381699717 ± 2,1907E−5 °[1]
Фізичні характеристики

Комета Свіфта — Туттля (109P/Swift-Tuttle) — короткоперіодична[a 1][2] комета з періодом близько 133 років. Комету відкрили незалежно один від одного Льюїс Свіфт 16 липня 1862 року та Горас Парнелл Таттл 19 липня 1862 року.

Опис[ред. | ред. код]

Анімація руху комети Свіфта — Туттля з 1850 по 2150 роки:
      Свіфта — Туттля,       Сонце,
      Земля,       Юпітер,       Сатурн,       Уран

Комета породжує метеорний потік Персеїди[3].

Комета Свіфта — Туттля є одним із найвідоміших тіл, що багаторазово проходило поблизу Землі. Також це одна з найстаріших періодичних комет, візуальні спостереження якої налічують два тисячоліття. Зокрема комету зафіксовано в китайських хроніках 68 до н. е. та 188 року нашої ери.

Останній раз її було добре видно 1862 року. Комета повернулась 1992 року[4]. Її наближення першим виявив японський астроном Цурухіко Кіуті. Вона була не дуже яскравою, але її можна було спостерігати за допомогою бінокля з багатьох місць.

Остання поява комети, а також аналіз попередніх спостережень дали змогу уточнити її орбіту. Вона є досить стабільною. Комета перебуває у незвичайному резонансі з обертанням Юпітера — 11:1 (тобто здійснює один оберт за 11 обертань Юпітера). Очікується, що наступного разу комета пролетить біля Землі 2126 року на відстані 0,15 а. о.[5]

Дуже тісне зближення передбачається 15 вересня 4479 року, коли комета має пройти на відстані до 0,05 а. о. Імовірність зіткнення оцінюють у 1×10−6[5]. Це найбільший об'єкт сонячної системи, що повторює такі близькі проходження поблизу Землі, а враховуючи велику швидкість комети відносно Землі (близько 60 км/с[6]), енергія зіткнення може бути дуже великою.

Оскільки перигелій кометної орбіти розташований поблизу земної, деякі дослідники вважають комету потенційно небезпечним об'єктом, що в разі зіткнення із Землею може викликати велику катастрофу.

Альтернативні позначення 
Рік проходження
перигелію
Позначення
Новий стиль Римська нумерація Рік/буква
1992 109P/1992 S2 1992 XXVIII 1992t
1862 109P/1862 O1 1862 III
1737 109P/1737 N1 1737 II
188 109P/188 O1 188
68 до н. е. 109P/-68 Q1 -68

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Короткоперіодичними вважають комети, що спостерігалися щонайменше під час двох проходжень перигелію або мають визначений період обертання менший 200 років

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  2. Periodic Comet Names and Designations. Архів оригіналу за 30 травня 2010. Процитовано 1 листопада 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)(англ.)
  3. Астрономічний календар - метеорні потоки. Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Архів оригіналу за 14 Грудня 2016. Процитовано 23 вересня 2021. Щорічний потік, відомий понад 1200 років. Комета Свіфта — Туттля (1862 III).
  4. Ірина Верлюк (11 серпня 2020, 13:01). Таємниці серпневого зорепаду. Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 21 Січня 2022. Процитовано 23 вересня 2021. Дж. Скіапареллі встановив зв’язок цього метеорного потоку з кометою Свіфта — Туттля
  5. а б Chambers, J. E. The long term dynamical evolution of comet Swift-Tuttle. Icarus. 114 (2): 372—386. doi:10.1006/icar.1995.1069. ISSN 0019-1035. Архів оригіналу за 19 Квітня 2017. Процитовано 20 Квітня 2010.(англ.)
  6. В ніч на 12 серпня у небі буде видно до 200 метеорів за годину. Громадське радіо. 9 серпня 2016. Процитовано accessdate=2021-09-23. Персеїди — один з найяксравіших метеорних дощів, відбувається щороку, коли Земля проходить через хвіст комети Свіфта — Туттля.