Селезінник весняний
| Селезінник весняний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Підпорядок: | Aspleniineae |
| Родина: | Селезінникові (Aspleniaceae) |
| Рід: | Селезінник (Asplenium) |
| Вид: | A. fontanum
|
| Біноміальна назва | |
| Asplenium fontanum | |
| Синоніми | |
|
Polypodium fontanum L. | |
Селезінник весняний[1] (Asplenium fontanum) — вид рослин із родини селезінникових (Aspleniaceae), зростає у Марокко, Європі, західній, південно-західній і центральній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Це багаторічна рослина з кореневищем, покритим бурими ланцетоподібними лусками. Листки утворюють розетку, у довжину до 25(30) см; ніжка листка зазвичай не більше половини довжини пластини, коричнево-чорна при основі, зверху зелена; пластина світло-зеленого кольору, 2–3 рази периста, 7–20 × 1–3 см, вузьколанцетна. Соруси видовжені. Спори від кулястих до еліпсоїдальних. Період цвітіння: липень — вересень. 2n = 72[2][3][4].
Поширення[ред. | ред. код]
Зростає у Марокко, Європі (Греція [у т. ч. Крит], Словаччина, Франція [у т. ч. Корсика], Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Іспанія [у т. ч. Балеарські о-ви], Андорра, Угорщина, Італія, Україна; вимер у Великій Британії та Нідерландах, імовірно вимер у Бельгії та Угорщині, дані зі Словаччини неясні, можливо вимер), західній, південно-західній і центральній Азії (сх. Афганістан, Іран, пн. Індія, Пакистан, зх. Непал, Тибет, Сіньцзян, сх. Казахстан, сх. Киргизстан, сх. Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан)[5][6][7]. Населяє щілини затінених, переважно вапнякових порід, вологі скелі та стіни; росте на висотах 300–2400 метрів[2][3][7].
В Україні вид зростає у Карпатах (окол. м. Сколе Львівської обл.)[1].
Загрози[ред. | ред. код]
У майбутньому цьому виду може загрожувати зміна клімату, оскільки він чутливий до високих температур та посух. Руйнування його середовища проживання внаслідок різних втручань людини, таких як видобуток корисних копалин, будівництво доріг та розвиток міст, призвело до локального вимирання[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Безсмертна, О. О.; Перегрим, М. М.; Вашека, О. В. Рід Asplenium L.(Aspleniaceae) у природній флорі України // Укр. ботан. журн. — 2012. — Вип. 69. — № 4. — С. 66–80.
- ↑ а б Vít Grulich (2018). Asplenium fontanum. botany.cz. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 05.09.2021. (чеськ.)
- ↑ а б Asplenium fontanum. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 05.09.2021. (нім.)
- ↑ Asplenium fontanum. Tela Botanica. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 05.09.2021. (фр.)
- ↑ Asplenium fontanum. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 05.09.2021. (англ.)
- ↑ Asplenium fontanum. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 05.09.2021. (англ.)
- ↑ а б в Christenhusz M., Bento Elias R., Dyer R., Ivanenko Y., Rouhan G., Rumsey F., Väre H. (2017). Asplenium fontanum. The IUCN. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 05.09.2021. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|