Селігер
| Селігер | ||||
|---|---|---|---|---|
 |
||||
| 57°13′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 57.217° пн. ш. 33.000° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Росія |
|||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 260 км² | |||
| Висота над р. м. | 205 м | |||
| Глибина максимальна | 24 м | |||
| Розмір | 66 x 37 км | |||
| Берегова лінія | 528 км | |||
| Басейн | ||||
| Вливаються річки | Крапівенка, Сорога і Серемуха | |||
| Витікають річки | Селіжаровка | |||
| Площа басейну | 2 275 км² | |||
| Країни басейну | Росія | |||
| Інше | ||||
| Острови | 160 | |||
 Селігер
Селігер (Росія)
|
||||
 Селігер на Вікісховищі |
||||
Селіге́р (рос. Селигер, давньорус. Серегѣръ) — озеро в Росії, на Валдайській височині (у сточищі Волги); 212 км², глибина до 24 м.
Зміст
Географія і гідрографія[ред. • ред. код]
Площа озера 260 км², близько 38 км² її припадає на острови (їх на Селігері понад 160). Найбільший — Хачин, другий за розміром — Городомля.
Площа всього басейну — 2275 км².
Селігер приймає 110 приток (найбільші — річки Крапівенка, Сорога і Серемуха), а з нього витікає лише одна річка Селіжаровка. Озеро, що розташоване на висоті 205 метрів над рівнем моря, має льодовикове походження. Цим пояснюється його своєрідна форма — це не озеро в звичному понятті, а швидше ланцюжок озер, що протягнулися з півночі на південь на 100 км і пов'язаних між собою короткими вузькими протоками. Ці окремі частини озера називаються «плесами» (рос. плёсы). ь На Селігері налічується 24 плеса, найбільші — Полновське, Осташковське, Кравотинське, Селіжаровське, Троїцьке, Сосницьке, Нижньокотицьке і Березовське. Окремі частини озера носять самостійні назви: озера Вясцо, Велічко, Серемо, Глибоке, Довге, Святе, Сватиця тощо.
Вода в Селігері дуже прозора, прозорість досягає 5 метрів.
На березі південної частини озера Селігер розташовано місто Осташков — районний центр Осташковського району.
Історія[ред. • ред. код]
Перші згадки про Селігер зустрічаються в руських літописах 12-13 століть. В ті часи озеро, що називалося частіше Серегір, входило до складу жвавих новгородських шляхів. Ці пересування по Селігеру перш за все і відображені в літописах. Так, в 1199 році, по дорозі з міста Новгород у Владимир на Селігері помер новгородський архієпископ Меркурій. Під 1216 роком збереглася звістка, що новгородці «ходили Серегером на верх річки Волга».
Назва[ред. • ред. код]
Озеро Селігер у формі Серегѣръ з'являється руських літописах в XII—XIII століттях[1].
Гідронім має, скоріше за все, прибалтійсько-фінського походження, але його етимологічне значення залишається спірним. О. Л. Погодін, а також А. И. Попов пов'язували назву з фін. Selkäjärvi («високо розташоване озеро»). Я. Каліма і М. Фасмер виводять гідронім від фін. Särkijärvi («плотв'яне озеро»)[2][3]. При цьому обидві версії взаємовиключні і мають певні фонетичні труднощі. Проблема етимології озера Селігер залишається дискусійною ще внаслідок наявності як прибалтійсько-фінської, так і балтійської гідрономії в регіоні і складності їх розрізнення[4].
Культура[ред. • ред. код]
На озері, на острові Столбний розташований монастир Нилова Пустинь, заснований на честь Нила Столбенського.
Флора і фауна[ред. • ред. код]
У Селігері мешкає близько 30 видів риб (промислове значення мають снєток, лящ, щука, судак, минь, ряпушка, в'язь), ведуться роботи з акліматизації вугра, пеляді, коропа.
В околицях Селігера збереглися такі ссавці, як лось, свиня дика, ведмідь бурий, вовк, лисиця руда, заєць, вивірка лісова, куниця лісова, бобер європейський, різноманітні кажани. Тут акліматизовано єнота уссурійського.
З птахів є чапля, журавель сірий, качка, мартин, рябчик, сорока, дятел.
Судноплавство[ред. • ред. код]
Селігер — судноплавне озеро.[5] Пасажирські перевезення здійснюються суднами типів «Москва», «Москвич», МО та інших. В Осташкові є річковий вокзал, на багатьох островах є пристані.
Також на озері діють поромні переправи.
Туризм[ред. • ред. код]
Селігер — популярне місце автомобільного, водного, велосипедного туризму. Є численні бази відпочинку та ін.
Форум[ред. • ред. код]
З 2005 року на березі озера щорічно проводиться молодіжний форум «Селігер». Організатором форуму з 2005 є пропутінський молодіжний рух «Наші». Починаючи з 2009 форум курується спільно з Федеральним агентством у справах молоді («Росмолодь»).[6]
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Покажчик географічних назв та етнонімів (uk). Архів оригіналу за 2013-08-24.
- ↑ Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. С. 595—596.
- ↑ Иванов В. Ф. Топонимический словарь Селигерского края
- ↑ Откупщиков Ю. В. Индоевропейский суффикс *-men-/*-mōn- в славянской топонимике // Откупщиков Ю. В. Из истории индоевропейского словообразования. СПб.: СПбГУ, 2005. С. 247.
- ↑ Судна на Селігері
- ↑ Британский совет отказался ехать на кремлевский слет (рос. ). BBC. 27.05.2010
Посилання[ред. • ред. код]
- Селігерського краю — інформація, фотографії, додаткові посилання
- про Осташків і Селігер — новини, транспорт, фотографії, Селігерський форум
- інтерактивна карта Селігера — карта з пошуком по назві, масштабуванням
- Фотографії озера Селігер
 |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
