Сим (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сим
Річка Сим 62806187.jpg
Річка Сим у пониззі
Enisey.png
Сим на мапі басейну річки Єнісей
60°17′29″ пн. ш. 90°06′00″ сх. д. / 60.29138889002777546° пн. ш. 90.1000000000277765366263338° сх. д. / 60.29138889002777546; 90.1000000000277765366263338
Витік Болота східної окраїни
Західно-Сибірської рівнини[3]
• координати 61°25′54″ пн. ш. 86°01′04″ сх. д. / 61.43167° пн. ш. 86.01778° сх. д. / 61.43167; 86.01778
висота, м 180 м[3]
Гирло річка Єнісей (за 1765 км від гирла Єнісею)[4]
• координати 60°17′29″ пн. ш. 90°06′00″ сх. д. / 60.29139° пн. ш. 90.10000° сх. д. / 60.29139; 90.10000
висота, м 43 м[4]
Басейн ЄнісейКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Росія Росія
Красноярський край
Прирічкові країни: Росія Росія
Красноярський край
Регіон Красноярський край
Довжина 694 км[1][2]
Площа басейну: &&&&&&&&&&031600.&&&&&031 600 км²[1][2]
Середньорічний стік 189 м³/с (за 215 км від гирла)[5]
код ДВР Росії 17010400212116100029974
CMNS: Сим у Вікісховищі

Сим (рос. Сым) — річка в Азії, у центрально-східній частині Західного Сибіру в Туруханському та Єнісейському районах Красноярського краю Росії. Ліва притока річки Єнісей, належить до її водного басейну.

Географія[ред. | ред. код]

Білий Яр. Річка Сим

Річка бере свій початок у болотах східної окраїни Західно-Сибірської рівнини, на висоті приблизно 180 м над рівнем моря, за кілька кілометрів на північний захід від невеликого озера Байгабет і до впадіння лівої притоки Малий Сим (за 627 км від гирла), носить назву Правий Сим[3]. Тече по Західно-Сибірській рівнині, у звивистому руслі, в основному, на південний захід. Після гирла правої притоки Теймесим, повертає на південний схід і в сильно вираженому меандровому руслі, широкою заболоченою долиною з численними старицями та озерцями, тече до місяця впадіння правої притоки Кольчум, після якої повертає на схід — північний схід і впадає у річку Лену з лівого берега на висоті 43 м над рівнем моря, за 3,5 км (вниз по течії) від села Кривляк, та за 6,5 км (вверх проти течії) від села Ярцево (Єнісейський район)[4]. Довжина річки 694 км. Площа басейну &&&&&&&&&&031600.&&&&&031 600 км². Повне падіння рівня русла від витоку до гирла становить 137 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,2 м/км. Швидкість течії невелика, і практично на всій довжині водотоку коливається від 0,4 до 0,5 м/с, в пониззі до 0,6. Ширина русла у верхній течії доходить до 30-45 м, місцями до 90 м, при глибині до 1,5-2,0 м, в середній течії ширина — до 102—115 м, місцями до 185 м, при глибині — 1,5-1,7 м; в нижній течії ширина коливається від 230 до 280—320 м, при глибині — до 1,8-3,2 м[6]. Річка судноплавна протягом 265 км від гирла.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Живлення річки дощове та снігове, підземне живлення несуттєве через розташування водозбору в районі Тим-Кетської фізико-географічної провінції, якій притаманна суцільна багаторічна мерзлота[7]. Замерзає в кінці жовтня — на початку листопада і, розкривається у травні. Повінь у травні — червні, межень у січні — квітні.

За період спостереження протягом 36 років (19571996) на станції у селі Сим, за 215 км від гирла, середньорічна витрата води річки становила 189 м³/с[8] для водного басейну &&&&&&&&&&022800.&&&&&022 800 км², що становить понад 72 % від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 262 міліметра на рік, що вважається доволі високим в порівнянні з іншими річками цього регіону.

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 72,1 м³/с (у березні), що становить трохи більше 11,5 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить — 626 м³/с і вказує на велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) був 51,9 м³/с (у межень березня 1994 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1090 м³/с (у червні 1983 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Сим
за 36 років спостереження 1957-1996 на станції: с. Сим (за 215 км від гирла), м³/с:
Джерело: Syum At Syum (англ.). R-ArcticNET. 

Притоки[ред. | ред. код]

Річка Сим приймає понад півсотні приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 16, із них понад 100 км — 6 (від витоку до гирла):[9][10]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Симу, (км) Витрата води,
(м³/с)
 Альсим 78 1410 534
 Унтугла 56 526
→ Топка 119 960 495
← Кукоча 87 1220 491
← Пульванондра 83 1170 479
→ Ірапчима 89 510 461
→ Мооча 67 260 437
← Пурче 92 1360 406
→ Момокту 78 500 403
→ Догилдо 157 1100 378
← Енгельчес (Лівий Енгельчес) 76 800 344
→ Чафам 129 1690 317
→ Киденчес 150 2150 253
← Оксим 160 4520 250
→ Кенельчес 82 800 160
← Кольчум (Великий Кольчум) 231 4350 94

Населенні пункти[ред. | ред. код]

Басейн і береги річки малозаселені. На берегах розташовані кілька невеликих населених пункти, споруди зимників, заїмки та мисливські будиночки, а також селища геологів, в основному закинуті (від витоку до гирла): села Старовіровське, Сим, селища Майсье, Кривляк (на лівому рукаві, у гирлі).

Острови[ред. | ред. код]

Русло Симу, особливо у пониззі, всіяне великою кількістю островів, найбільші із них (від витоку до гирла): Іштикін (0,22 км²), Горельник (0,15 км²), Довгий (0,22 км²), Старосимський (0,55 км²), Фількін (0,44 км²), Андрюшкін (0,1 км²)[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Річка Сим / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  2. а б Річка Сим // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. а б в Аркуш карти P-45-XXI, XXII Заим. Дедовская. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1977 р. Видання 1989 р. (рос.), квадрат: 46х12
  4. а б в Аркуш карти P-46-XXXI,XXXII Ярцево. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1989 р. (рос.), квадрат: 64х88
  5. Syum At Syum (англ). R-ArcticNET. 
  6. а б Maps for the world / Карти всього світу Архівовано 15 березень 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  7. Фізична географія Росії, Частина 2, стор.94 (рос.)
  8. Syum At Syum (англ). R-ArcticNET. 
  9. Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
  10. Валідатор водних об'єктів річки Симу. Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. Процитовано: 2016-02-20 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]