Скальковський Аполлон Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аполлон Скальковський
Apollo Skalkowski
Skalkovsky.jpg
Народився 1 (13) січня 1808(1808-01-13)
Житомир, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 28 грудня 1898 (9 січня 1899)(1899-01-09) (90 років)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання Перший Християнський цвинтар (Одеса)
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність історик
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова
Вільнюський університет
Заклад Петербурзька академія наук
Член Петербурзька академія наук
Діти син і дочка
Нагороди Демидовська премія

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Скальковський Аполлон Олександрович у Вікісховищі?

Аполло́н Олекса́ндрович Скалько́вський (пол. Apollo Skalkowski, рос. Аполлон Александрович Скальковский; 1 (13) січня 1808(18080113), Житомир, Волинська губернія, Російська імперія — 28 грудня 1898 (9 січня 1899)(18990109), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — історик, архівіст та статистик Російської імперії польського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець Віденського й Московського університетів, з 1828 — урядовець канцелярії Новоросійського генерал-губернаторства в Одесі, згодом довголітній секретар і редактор видань Одеського статистичного комітету (офіційна назва — головний статистичний комітет Новоросійського краю; Скальковський очолював його понад п'ятдесят років), один із засновників Одеського Товариства історії і старожитностей, активний діяч Товариства сільського господарства Південної Росії; 19 грудня 1856 був обраний членом-кореспондентом Петербурзької академії наук (історико-філологічне відділення, по розряду історико-політичних наук). Також заснував у Одесі архів міністерства внутрішніх справ і очолював його.

Батько театрального критика Костянтина Скальковського та оперової співачки Ганни Бертенсон-Скальковської.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор численних праць з історії й економіки Південної України XVIII—XIX століть (переважно на основі архівних матеріалів); головні з них: «Хронологическое обозрение истории Новороссийского края», тт. І—II (1835—1838) й «Опыт статистического описания Новороссийского края», тт. І—II (1850—53; т. III залишився в рукопису; за цю працю отримав Демидовську премію). Скальковський знайшов і зберіг архів Коша Запорозького XVIII століття (нині в Києві), на підставі якого написав низку праць, зокрема «История Новой Сѣчи или последняго Коша Запорожского», тт. І—III (1840; друге видання — 1846, третє — 1885—86; сучасне перевидання — 1994), «Наезды гайдамак на Западную Украйну в XVIII ст. 1733—1768 гг.» (1845); документальні статті з історії Запорожжя та Правобережної України XVIII ст., серед них: «Филипп Орлик и Запорожцы» («Київська старовина», 1882), «Несколько документов из истории гайдамачества» («Київська старовина», 1885) та ін.

Історичні праці Скальковського, не зважаючи на романтичний підхід, певну ідеалізацію Запорожжя й шляхетське наставлення до історії гайдамаччини, завдяки документальній базі, зберігають свою вагу для історичної науки, особливо через те, що деякі цінні документи з історії Південної України та Запорозької Січі, які він використував, зараз втрачені. Зневажливе ставлення Скальковського до гайдамаків було затавровано Тарасом Шевченком у поезії «Холодний Яр»[1].

Також був автором публіцистичних статей, історичних романів («Кагальничанка», «Хрустальная балка», «Братья Искупители», «Мамай») тощо. У Санкт-Петербурзі й Одесі зберігся цінний архів Скальковського, зокрема його досі не опублікований щоденник, розпочатий ще за студентських років, писаний спершу польською, а пізніше російською мовою.

Праці[ред. | ред. код]

  • Адмирал Де Рибас и завоевание Хаджибея. 1764—1797. Одесса, 1889.
  • Биографический очерк Одесского театра. Одесса, 1858.
  • Биография Одесской железной дороги. Одесса: тип. П. Францова, 1865.
  • Болгарские колонии в Бессарабии и Новороссийской крае: Статистический очерк А. Скальковского… Одесса: тип. Т. Неймана и К°, 1848.
  • Братья искупители: Повесть 1768 года. Одесса: тип. Л. Нитче, 1849.
  • Взгляд на скотоводство Новороссийского края. 1846—1848 / [Соч.] А. А. Скальковского. [Санкт-Петербург, 1850].
  • Дон и Волга: Новые пути сообщения между юго-западом и востоком России. [Одесса], ценз. 1858.
  • Записки о торговых и промышленных силах Одессы, составленные в 1859 году А. Скальковским. Санкт-Петербург: тип. В. Безобразова и К°, 1865.
  • Измаильское градоначальство в 1847 году. [Санкт-Петербург, 1849].
  • Историческое введение в статистическое описание Бессарабской. [Санкт-Петербург, 1846].
  • Историческо-статистический опыт о торговых и промышленных силах Одессы. Одесса: Гор. тип., 1839.
  • История Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского: Составленная из подлинных документов Запорожского сечевого архива А. Скальковским… («Исторія Новой Сѣчи или послѣдняго Коша Запорожскаго»), тт. І—III (1840; друге видання — 1846, третє — 1885—86; сучасне перевидання — 1994)
  • Каменноугольная промышленность в Новороссийском крае. [Санкт-Петербург, 1847].
  • Каменоломни, добыча асфальта, нефти и другие меньшие отрасли общественного хозяйства в Новороссийском крае. [Санкт-Петербург, 1854].
  • Леса Херсонской губернии. Одесса: тип. П. Францова, 1866.
  • Мамай: Повесть 1758—1760 годов. Одесса: тип. Л. Нитче, 1850.
  • Материалы для истории общественного образования в Одессе. Одесса: тип. П. Францова, 1867.
  • Наезды гайдамак на Западную Украину в XVIII столетии. 1733—1768. Одесса: Гор. тип., 1845.
  • Начало развития заводской промышленности в Одессе. Одесса: тип. П. Францова, 1870.
  • О производительных силах и хлебной торговле Новороссийского края в 1867 году. [Санкт-Петербург]: тип. М-ва вн. дел, [1868].
  • О хлебопашестве в Новороссийском крае. [Санкт-Петербург, 1851].
  • Одесское заведение искусственных минеральных вод : 1829—1866 г. : [Описание]. Одесса: тип. П. Францова, 1870—1879.
  • Опыт статистического описания Новороссийского края. Ч. 1-2. Одесса: тип. Л. Нитче, 1850—1853.
  • Опыт хозяйственной статистики Новороссийского края. Одесса: тип. Францова и Нитче, 1853.
  • Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793—1823 / Сочинение одесского жителя А. Скальковского. Одесса: Гор. тип., 1837.
  • Пластуны: (Из письма с одного театра войны на другой). [Санкт-Петербург]: Воен. тип., ценз. 1855.
  • Порубежники: Канва для романов. Вып. 1-4. Одесса: тип. Л. Нитче, 1849—1850.
  • Пространство и народонаселение Новороссийского края. Одесса: Гор. тип., 1848.
  • Ростов на Дону: [Историко — экономическй очерк]. Санкт-Петербург: тип. М-ва вн. дел, 1847.
  • Ростов на Дону и торговля Азовского бассейна. 1749—1863 г. Екатеринослав, 1865—1866.
  • Русское общество пароходства и торговли 1857—1869 г. Одесса: тип. П. Францова, 1870.
  • Сношения Запорожья с Крымом. 1749 : Материалы для истории Новороссийского края. Одесса: Гор. тип., 1841.
  • Соляная промышленность в Новороссийском крае (1715—1847). [Санкт-Петербург, 1849].
  • Сравнительный взгляд на Очаковскую область в 1790 и 1840 годах. Одесса: Гор. тип., 1842.
  • Тонкорунное овцеводство и торговля шерстью при Одесском порте. Одесса: тип. П. Францова, 1870.
  • Торговля, заводская, фабричная и ремесленная промышленность в Одессе. Одесса: тип. П. Францова, 1865.
  • Хронологическое обозрение истории Новороссийского края / Составленная Аполлоном Скальковским. Ч. 1: С 1730 по 1796 год. Одесса, 1836.
  • Хронологическое обозрение истории Новороссийского края / Составленная Аполлоном Скальковским. Ч. 2: С 1796-го по 1823-й год. Одесса, 1838.
  • Ярманки, или Сухопутные рынки Новороссийского края. [Санкт-Петербург, 1855].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

28 квітня 2016 року відповідно до закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» та політики декомунізації України в Одесі, яка була одним з об'єктів досліджень Скальковського. Зокрема, було увічнено пам'ять Скальковського і його ім'ям було названо колишній Другий Стахановський провулок.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «„Гайдамаки не воины,— / Розбойники, воры. / Пятно в нашей истории…“ / Брешеш, людоморе! / За святую правду-волю / Розбойник не стане» — ці Шевченкові рядки відносяться до книжки Скальковського «Наезды гайдамак на Западную Украйну…».
  2. Парк Ленинского комсомола в Одессе получил имя Савицкого, а Пионерская стала Академической. dumskaya.net (ru). 28-04-2016. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Скальковский Аполлон Александрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  • Інформація на сайті Російської академії наук.
  • С. Я. Боровой. Скальковский, Аполлон Александрович // Советская историческая энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1969, т. 12, стлб. 944.
  • С. Я. Боровой. А. А. Скальковский и его работы по истории Южной Украины // Записки Одесского археологического общества, 1960, т. 1.
  • С. Я. Боровий. Про економічні погляди А. О. Скальковського // З історії економічної думки на Україні. Київ, 1961.
  • Кравченко В. В. Нариси з української історіографії епохи національного Відродження(друга половина XVIII-перша половина ХІХ ст.).-Х.:Основа, 1996.
  • Котова Н. О. Аполлон Скальковський і його «Опыт статистического описания Новороссийского края» // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 126—132.
  • Новікова Л. В. Три видання «Истории Новой Сечи» А. О. Скальковського: до питання про зміни в структурі твору // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 178—185.
  • Бондар Г. С. Публікація джерел з історії України в газеті «Одесский вестник»: А. О. Скальковский // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 222—227.
  • Хмарський В. М. З історії розвитку археографії на Півдні України: Аполлон Скальковський // Записки історичного факультету (Одеса). — Одеса, 1998. — Вип. 6.
  • Новікова Л. В. Проблема володіння Північним Причорномор'ям в оцінці А. О. Скальковського // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2001. — Вип. 11. — С. 116—123.
  • Новікова Л. В. «Історіограф» Південної України Аполлон Скальковський: інтелектуальна апологія імперської політики та регіональної історичної самобутності.-Одеса: Одеський національний університет, 2012.