Сколецит
| Сколецит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA |
затверджений (А)[d][1], допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2] |
| IMA-номер | IMA1997 s.p. |
| Хімічна формула | CaAl₂Si₃O₁₀ * 3H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.GA.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Моноклінна сингонія[3] |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | черви[4] |
 Сколецит у Вікісховищі | |
Сколецит (рос. сколецит; англ. scolecite; нім. Skolezit m) — мінерал, гідратований кальцієвий алюмосилікат каркасної будови з гр. цеолітів.
Назва від грецьк. «сколес» — хробак — за властивість мінералу скручуватися (A.Gehlen, J.N.Fuchs, 1813).
Синоніми: вейсіан, елагіт, калькмезотип.(K.Smulikowski, 1936).
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Ca[Al2Si3O10]3H2O. Са частково заміщається на Na i K; a Al — на Si. Склад у %: СаО — 14,3; Al2O3 — 26,0; SiO2 — 45,9; H2O — 13,8.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює тонкопризматичні і стовпчасті кристали, голчасті і променисті аґреґати, волокнисті та сферолітові маси. За властивостями близький до натроліту. Спайність по (110) досконала. Двійники по (100), іноді по (110) і (001). Густина 2,1-2,4. Тв. 5-6. Безбарвний, білий, сірий, жовтий, рожевий. Прозорий до напівпрозорого. Блиск скляний, у волокнистих різновидів шовковистий. Має добрі властивості молекулярного сита. У HCl утворює киселеподібну масу. При дегідратації сколециту за температури вище 225 оС утворюється метасколецит — мінерал з різко вираженими піроелектричними властивостями.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Виявлений у вигляді томсоніт-сколециту у габро. Генезис магматичний. Зустрічається в жилах та тріщинах ефузивних порід. Знайдений у мигдалинах третинних базальтів Ісландії (Тейгаргорн і Беруфьодур) та у тріщинах діоритів Антарктиди, а також у Вишневих горах (Урал, РФ), шт. Колорадо (США), Пуна (біля Бомбею, Індія), Ріу-Гранді-ду-Сул (Бразилія).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Gehlen A. F., Johann Nepomuk von Fuchs Ueber Werner's zeolith, Hauy's mesotype und stilbite // Journal für Chemie und Physik / Hrsg.: Johann Salomo Christoph Schweigger — N, Ha: Johann Leonhard Schrag, 1813. — Vol. 8. — S. 353–366.
- ↑ mindat.org
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сколецит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сколецит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
