Слуцький повіт (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слуцький повіт
Coat of Arms of Slutsk, Belarus.svg
Герб повітового центру
Slucki pawet 1864 AD.jpg
Губернія Мінська губернія
Центр Слуцьк
Створений 1793
Площа 7,8 тис. км²
Населення 260 499 осіб (1897)
Попередники Слуцький повіт
Наступники Слуцький район

Слуцький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Мінського намісництва, Мінської губернії та Білоруської РСР, яка існувала у 17931924 роках. Центр — місто Слуцьк.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

1913 року в повіті було 23 волості: Бистрицька, Визнянська, Говезнанська, Греська, Грицевицька, Грозовська, Заостровецька, Києвицька, Клецька, Круговицька, Ланьська, Ляховицька, Медведицька, Погостська, Поцейківська, Романівська, Синявська, Слуцька, Старобинська, Телядовицька, Тимковицька, Царевська, Чаплицька. Та міста:

  • Повітове Слуцьк із передмістями Колонія, Острів, Подзер, Тройчани, Юридика Тройчанська, форштадтом Сьолки, монастирською фермою Севериновка, приміським хутором Протоки.
  • Заштатне Несвіж із передмістями Казимир, Михалишки, Нове Місто, фільварком Заозерря.

Історія[ред. | ред. код]

Утворено у складі Мінської губернії Російської імперії 1793 року після 2-го розділу Речі Посполитої перетворенням Слуцького повіту Новогрудського воєводства Великого князівства Литовського. З 1795 до 1796 року належав до Мінського намісництва.

1920 року західна частина відійшла до Польщі.

1921 року Мінська губернія була ліквідована й повіт перейшов у пряме підпорядкування Білоруської РСР.

1924 року повіт було ліквідовано.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 260,5 тис. осіб. За національним складом: білоруси — 78,5%; євреї — 15,7%; поляки — 2,8%; росіяни — 1,8%. У повітовому місті Слуцьк проживало 14349, заштатному Несвіж — 8459[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]