Смолярчук Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смолярчук Василь Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження4 листопада 1981(1981-11-04)
Тристень
Смерть19 січня 2015(2015-01-19) (33 роки)
Донецьк
Псевдо«Чапаєв»
Військова служба
Роки служби2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Васи́ль Іва́нович Смолярчу́к (4 листопада 1981(19811104) — 19 січня 2015) — солдат Збройних сил України. Один із «кіборгів».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Виріс у багатодітній сім'ї. Мобілізований 19 серпня 2014 року, солдат 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, стрілець. З листопада перебував у зоні бойових дій.

19 січня 2015-го загинув під час оборони аеропорту Донецька. Група, у складі якої був Василь, мала завданням доставити до нового терміналу зенітну установку — була необхідна для зачистки верхніх поверхів будівлі від терористів. В умовах обмеженої видимості та безперервних гранатометних обстрілів МТ-ЛБ згорів цілком. Після вибуху та утворення завалів у новому терміналі аеропорту доля Василя була невідомою.

Через місяць тіло Василя Смолярчука вдалося вивезти із ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука, Миколи Самака та Дмитра Ґудзика.

Впізнаний за експертизою ДНК. 30 квітня 2015-го з Василем попрощалися у Рожищах, 1 травня похований у селі Тристень.

Без Василя лишились цивільна дружина Тетяна Стеценко та донька Богдана 2011 р.н.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]