Ґудзик Дмитро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґудзик Дмитро Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Ґудзик Дмитро Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 17 жовтня 1989(1989-10-17)
Белз
Смерть 19 січня 2015(2015-01-19) (25 років)
Донецьк
поховання: 
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
80-а аеромобільна бригада.svg
 80 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Дмитро́ Васи́льович Ґу́дзик (нар. 17 жовтня 1989(19891017) — пом. 19 січня 2015) — солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

У часі війни — водій МТ-ЛБ 80-ї окремої аеромобільної бригади, майстер-номер обслуги.

19 січня 2015-го загинув під час оборони аеропорту Донецька. Після вибуху та утворення завалів у новому терміналі аеропорту доля Дмитра була невідомою.

Через місяць тіло Дмитра Ґудзика вдалося вивезти із ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука та Миколи Самака.

Поховання відбулося 22 лютого 2015-го у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі. Ідентифікований на підставі експертизи ДНК, ділянка № 79[1]. Станом на квітень 2017-го похований, як тимчасово невстановлений захисник України — рідні Дмитра не впізнали тіло.

Без Дмитра Ґудзика лишились дружина й донька.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]