Смутко Аліна Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смутко.
Аліна Смутко
Аліна Вікторівна Смутко
Народилася 1992(1992)
Громадянство Україна Україна
Діяльність фотографка
Alma mater Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка, Школу журналістики та комунікацій УКУ
Сайт alinasmutkoph.com

Аліна Вікторівна Смутко[1] (нар. 1992[2]) — українська фотографка-документалістка, фотожурналістка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила факультет філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка (2014, бакалавр)[1][3], Школу журналістики та комунікацій Українського католицького університету (2016, магістр)[4].

У 2016—2019 роках перебувала в окупованому Криму як позаштатна репортерка українського бюро «Радіо Свобода» та Радіо «Вільна Європа»[5]. У 2019 році за професійну діяльність росія її оголосила персоною нон ґрата та упродовж десяти років заборонила в'їжджати до Криму та росії[6][7].

Протягом 2021—2023 років працювала в команді Суспільне Новини[4][2]. Висвітлювала події в Донецькій та Луганській областях, у Придністров'ї, Абхазії та Нагірному Карабасі. Роботи публікуються на Громадське, Фокус, Deutsche Welle, BBC, Радіо Свобода, The New York Times[8], The Telegraph[9], Politico, Der Spiegel, National Geographic, the Independent[10], The Guardian[11], Reuters[12][5].

Від 2013 року співпрацює з Reuters[4]. Авторка ілюстрацій та кількох книжкових обкладинок, зокрема видавництва «Човен»[5].

Виставки[ред. | ред. код]

Персональні виставки[ред. | ред. код]

  • 2017 — Острів С, Кримський дім, Київ, Україна[4]
  • 2019 — Острів С, Koktebel Jazz Fest 2019, Київ, Україна[4]
  • 2020 — виставка з Фондом паліативної допомоги «Лавіта», Київ, Україна[4]
  • 2022 — Нова гібридна депортація, La Chambre, Страсбург, Франція[4]
  • 2022 — Нова гібридна депортація, під егідою Graph CMI Association, Брам, Франція[4]

Колективні виставки[ред. | ред. код]

  • 2015 — виставка фотоконкурсу газети «День», Київ, Україна[4]
  • 2019 — Сон про білі шкарпетки на виставці Nikon Photo Contest 2019, Токіо, Японія[4]
  • 2020 — Ситуація з правами людини в Криму, Безпековий форум Globsec, Братислава, Словаччина[4]
  • 2022 — Нова гібридна депортація, Перший парламентський саміт Кримської платформи, Загреб, Хорватія[4]
  • 2022 — виставка на фестивалі The CinEast Festival, Люксембург, Люксембург[4]
  • 2022 — Нова гібридна депортація, The Fotofestiwal Łodz, Лодзь, Польща[4]
  • 2022 — виставка La-Presse.orgЮ Лейпцигу, Німеччина[4]
  • 2022 — виставка в Інституті журналістики Рейнольдса при Університеті Міссурі, Колумбія, США[4]
  • 2022 — показ у Центрі фотографії Монтевідео, Монтевідео, Уругвай[4]
  • 2022 — показ грузинської та української воєнної фотографії на Tbilisi Photo Festival, Тбілісі, Грузія[4]
  • 2022 — Пліч-о-пліч: Українська воєнна фотографія в публічних місцях, Одеса, Україна[4]
  • 2022 — показ робіт українських фотографів у Центрі документальної фотографії імені Суне Йонссона, Умео, Швеція[4]
  • 2022 — Тонка лінія, Safehouse 2 в Пекхемі, Лондон, Великобританія[4]
  • 2022 — Тонка лінія та показ військової фотографії в Монпельє, Франція[4]
  • 2022 — виставка Тонка лінія в Оттенсхаймі, Австрія[4]
  • 2022 — показ на фестивалі The Bayeux Award, Байє, Франція[4]
  • 2022 — Фокус на Україні, Горн, Нідерланди[4]
  • 2022 — виставка на фестивалі Estacao Imagem, Коїмбра, Португалія[4]
  • 2022 — The New Abnormal у PHOXXI, тимчасовому Будинку фотографії Deichtorhallen Hamburg, Гамбург, Німеччина[4]
  • 2022 — Тонка лінія на Копенгагенському фотофестивалі, Копенгаген, Данія[4]
  • 2022 — виставка в Естонському музеї VEMU, Торонто, Канада[4]
  • 2022 — виставка в OKAPI Galerii, Таллінн, Естонія[4]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Nikon Photo Contest 2019 (Токіо, Японія)[5],
  • Corporate Photo Contest RFE/RL 2019 (Прага, Чехія)[5],
  • одна із «12 RFE/RL Women Who Make Headlines» за версією головного офісу Радіо «Свобода»/Радіо «Вільна Європа» (2019, Прага, Чехія)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Студенти факультету філології та журналістики — призери Всеукраїнської олімпіади з журналістики. Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка. Процитовано 9 травня 2023.
  2. ↑ а б Photographer says capturing Ukraine conflict helped her ‘not go crazy’. Jerse Yevening Post. 20 лютого 2023. Процитовано 9 травня 2023.
  3. ↑ Випускники. Кафедра журналістики. Процитовано 9 травня 2023.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Bio. Alina Smutko. Процитовано 17 травня 2023.
  5. ↑ а б в г д е Аліна Смутко. UAPP. Процитовано 9 травня 2023.
  6. ↑ Олександр Колесник (20 березня 2023). У Дніпрі експонується фотовиставка «Історії з окупованого Криму». АрміяInform. Процитовано 9 травня 2023.
  7. ↑ У Кропивницькому відкрилася фотовиставка «Історії з окупованого Криму». Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим. 20 лютого 2023. Процитовано 9 травня 2023.
  8. ↑ Russia-Ukraine War. White House Rejects Kremlin Claim of a Role in Explosions. The New York Times. 5 травня 2023. Процитовано 9 травня 2023.
  9. ↑ Ukraine war live: Russia orders evacuations 'ahead of Ukrainian counter offensive'. The Telegraph. 3 травня 2023. Процитовано 9 травня 2023.
  10. ↑ Alex Hickson (15 травня 2022). ‘It makes our voice as a country louder’: A Ukraine photographer’s battle against Russian propaganda. Independent. Процитовано 9 травня 2023.
  11. ↑ Summary. The Guardian. Процитовано 9 травня 2023.
  12. ↑ Cherry blossom mingles with barbed wire and trenches in Kyiv park. Reuters. 5 травня 2023. Процитовано 9 травня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Фотожурналістка Аліна Смутко про роботу в окупованому Криму на YouTube // Суспільне Кропивницький. — 2023. — 22 лютого.
У Кропивницькому відкрили документальну фотовиставку про злочини росіян на кримському півострові на YouTube // ПравдаТУТ. — 2023. — 21 лютого.
Світлини Аліни Смутко виграли на одному із європейських конкурсів на YouTube // mistotvpoltava. — 2019. — 4 березня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смутко_Аліна_Вікторівна&oldid=39500020