Собача кропива звичайна
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Собача кропива звичайна | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Leonurus cardiaca L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Собача кропива звичайна[1][2] (Leonurus cardiaca) — вид трав'янистих рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у Європі й Азії на схід до західного Сибіру й на південний схід до Ірану.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина 50–100 см заввишки. Верхівкові листки 3-лопатеві або цілісні, з 2 бічними, вперед спрямованими зубцями, майже голі або знизу розсіяно-волосисті. Віночок ясно-рожевий, 8.5–9.5 мм завдовжки[2].
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений у Європі й Азії на схід до західного Сибіру й на південний схід до Ірану; культивується в Північній Америці, Новій Зеландії, та ін.[3][4][5].
В Україні вид зростає на засмічених місцях — у Закарпатті, Лісостепу і Степу, розсіяно[2].
Галерея[ред. | ред. код]
рослина
листок
квіти
насіння
ілюстрація
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Leonurus cardiaca // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 306. (рос.)(укр.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 12.04.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 12.04.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 12.04.2019. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Собача кропива звичайна // Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 405. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |