Соборна гора (Дніпро)
Соборна гора — перший пагорб центральної частини міста Дніпро, розташований на закруті річки Дніпро. Входить у межі Соборного району міста. На пагорбі знаходяться два менших райони — Нагірний та Табірний (отримав свою назву від Феодосійських казарм).
З половицьких, козацьких часів до дніпропетровських у народі називалася — «Гора», а місцевість — «На горі».
Наприкінці XVIII століття на Соборній горі за проектами архітекторів Клода Геруа та Івана Старова було зведено центральну частину губернського міста Катеринослава.
Свою назву пагорб отримав від спроектованого Спасо-Преображенського кафедрального собору, що за своїми розмірами мав перевершити собор святого Павла в Римі.
Храм у проекті Геруа вдавав з себе грандіозну базиліку з п'ятьма навами. Окрім масивного куполу, що мав увінчувати будівлю, прикрасою собору повинні були служити портики — восьмиколонний портик коринфського ордеру на головному фасаді та шестиколонні портики на бічних фасадах[1].
9 травня 1787 р. імператриця Катерина II та австрійський цісар Йосип II заклали перші камені у фундамент собору, що стало офіційним початком заснування Катеринослава, проте, крім фундаменту, спорудження собору не відбулося у зв'язку з початком російсько-турецької війни (1787—1792), а після смерті Катерини II через заборону Павла I будувати кам'яні будівлі в Новоросійську (таку назву мало місто у 1796—1802 роках). Будівництво собору було відновлено тільки в 1822 р. і в 1835 р. Спасо-Преображенський кафедральний собор було збудовано у значно менших від першопочаткового плану розмірах.
Також на Соборній горі планувалася центральна площа з адміністративними і громадськими будівлями — прототип Соборної площі[2].
Головна вулиця, за проектом Геруа, розміщувалась в центрі пагорба і проходила по його головній лінії — з північного сходу на південний захід (лінія сучасної вулиці Писаржевського паралельно проспекту Гагаріна).
На північному схилі пагорба розташовувались Потьомкінський палац та Потьомкінський сад викуплений князем Григорієм Потьомкіним (Таврійський сад) у Лазаря Глоби (нині парк імені Тараса Шевченка).
Під час правління губернатора Андрія Яковича Фабра (1847—1857) частину пагорба було зрізано, засипано низ Жандармської балки, з взяттям в колектор річки Жабокряч, зпрямлено ділянку Катерининського проспекту (нині ім. Д. Яворницького) від вулиць Кудашівської (тепер Барикадна) до Новошляхетної (нині ім. В. Вернадського)[3].
У 1905 році на Соборній горі було побудовано приміщення Катеринославського музею ім. О. Поля (тепер Дніпровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького).
На межі ХІХ — XX ст. на пагорбі були зведені корпуси Катеринославського Вищого гірничого училища, згодом перетвореного на інститут (тепер Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"), у 1930-ті роках відкрито будівельний (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури), хіміко-технологічний (тепер Український державний хіміко-технологічний університет) та металургійний інститути (тепер Національна металургійна академія)[4].
У другій половині 1960-х років на південно-східній частині пагорба в Мандриківці починають зводити багатоповерхівки.
- ↑ Кавун, М. Е. (2000-ні рр.). Перший генеральний план Катеринослава та його доля. gorod. dp. ua (укр.) . Процитовано 22. 01. 2017.
- ↑ Кавун, М. Е. (2000-ні рр.). Перший генеральний план міста Катеринослава та його доля. gorod. dp. ua (укр.) . Процитовано 22.01. 2017.
- ↑ Кавун, М. Э. (2000-ні). Гений места. Вершина "Соборной горы". gorod. dp. ua (рос.) . Процитовано 22. 01. 2017.
- ↑ Кавун, М. Э. (22. 01. 2017). Гений места. Вершина "Соборной горы". gorod. dp. ua (рос.) . Процитовано 22. 01. 2017.