Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Пекін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії

39°53′58″ пн. ш. 116°22′09″ сх. д. / 39.89946388891677742° пн. ш. 116.369291666697776577° сх. д. / 39.89946388891677742; 116.369291666697776577Координати: 39°53′58″ пн. ш. 116°22′09″ сх. д. / 39.89946388891677742° пн. ш. 116.369291666697776577° сх. д. / 39.89946388891677742; 116.369291666697776577
Країна  КНР
Розташування Пекін
Тип собор
Стиль бароко
Дата заснування 1904

Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії
Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії
Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Китайська Народна Республіка)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (також відомий як «Собор біля воріт Сюаньу» (кит. 宣武门天主堂) та «Південний собор» (кит. 南堂)) - історичний католицький собор у центрі Пекіна.

Історія[ред. | ред. код]

Датою заснування собору вважають 1605. Коли італійський єзуїт Маттео Річчі на початку XVII століття прибув до Пекіна, то імператор відвів йому під резиденцію місце, яке знаходилося трохи на захід від нинішнього розташування собору. До резиденції прибудовано будинок у китайському стилі, лише хрест на даху якого вказував, що насправді це християнська церква. Її тоді називали "Капелою біля воріт Сюаньу".

У 1650 на місці Капели біля воріт Сюань під керівництвом німецького єзуїта Йоганна Адама Шалла фон Белла почалося будівництво нової церкви. Роботи завершено протягом двох років. Імператор Шуньчжі, який добре ставився до єзуїтів, бував тут не менше двох десятків разів, і в церкви була поміщена стела з написом «Зведено за імператорським указом».

У 1690 Святим Престолом засновано пекінську архієпархію. У Пекіні з'явився перший католицький єпископфранцисканець Бернардін делла К'єза – і церква стала собором.

У 1703 почалися розширення і реконструкція собору, і через десять років, після їх завершення, собор став другою в Пекіні будівлею, побудованою в європейському стилі.

У 1720 будівля зруйнована землетрусом. Збудовано нову будівлю, у формі хреста, яка в 1730 теж пошкоджена землетрусом; на його ремонт імператор Юнчжен виділив 1000 лян срібла.

У 1775 собор постраждав від пожежі, і імператор Цяньлун виділив на його реставрацію 10 000 лян.

У 1838 вийшов імператорський указ про обмеження діяльності католицької церкви в Китаї. Відповідно до цього указу собор був конфіскований державою, і повернуто церкви лише після Другої Опіумної війни у 1860.

У 1900 під час повстання їхетуанів собор був 14 червня, як і інші церкви Пекіна, зруйнований вщент.

У 1904 на цьому місці зведено сучасну будівлю.

Посилання[ред. | ред. код]