Собор Санті-Джованні е Паоло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Санті-Джованні е Паоло
Visentini - Santi-giovanni e paolo Venezia (1742).jpg
Собор в 1742 році
Координати: 45°26′21″ пн. ш. 12°20′32″ сх. д. / 45.4392167° пн. ш. 12.3423972° сх. д. / 45.4392167; 12.3423972
Тип споруди мала базиліка
парафіяльна церква і Цегляна готика
Розташування ІталіяВенеція
Початок будівництва 15 століття
Кінець будівництва 1430
Будівельна система цегла
Стиль готика
Належність Римо-Католицька церква
Єпархія Венеціанський патріархат
Стан частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Епонім Іван і Павло
Присвячення Іван і Павло
Вебсайт santigiovanniepaolo.it
Собор Санті-Джованні е Паоло. Карта розташування: Італія
Собор Санті-Джованні е Паоло
Собор Санті-Джованні е Паоло (Італія)
CMNS: Собор Санті-Джованні е Паоло у Вікісховищі
Головний фасад у риштуванні.jpg

Собор Санті-Джованні е Паоло (італ. Basilica dei Santi Giovanni e Paolo) — один з найбільших і відомих соборів Венеції. Другою, не менш поширеною назвою собору, відповідно до специфіки венеціанського діалекту, є найменування Сан-Заніполо (італ. San Zanipolo). Будівництво сучасної будівлі собору закінчилося в 1430 році.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з легендою, місце для зведення церкви було обрано не випадково - воно примарилося дожу Джакопо Тьєполо. Одного разу правителю наснилися голуби, що літають над болотистою місцевістю, і слова Господа про те, що саме тут збираються проповідники. Дож знайшов побачене уві сні місце і в 1234 передав його у володіння ордену домініканців. Отримавши солідну ділянку землі, ченці заклали перший камінь собору Санті-Джованні-е-Паоло. Будівництво будівлі повністю завершилося лише наприкінці 13 століття. Церква була освячена на честь мучеників Іоанна та Павла, які були страчені в Римі у 362 році. Значення культової споруди життя міста невдовзі зросла, оскільки багато дожі вибирали її місцем власного поховання. Виникла необхідність розширення будівлі церкви, і будівництво було доручено ченцям Бенвенуто да Болонья та Ніколо да Імола. У цей час собор Санті-Джованні-е-Паоло отримував пожертвування від уряду міста, завдяки чому відновлювальні роботи було завершено досить швидко. 1430 року церкву висвітлив єпископ Ченеди Антоніо Корраріо. Пізніше вона стала збагачуватися скульптурними композиціями, картинами, багато прикрашеними гробницями.

У 1806, після захоплення Венеції Наполеоном, церкву було перетворено на військовий шпиталь, з неї «виселили» домініканців і вивезли твори венеціанських майстрів. Під час Першої світової війни будинок отримав незначні пошкодження, реставрація була закінчена у 1922 році. [1]

У соборі знаходиться велика кількість витворів мистецтва.

Надгробні пам'ятники[ред. | ред. код]

Після XV століття панахиди всіх дожів Венеціанської республіки проходили в Санті-Джованні е Паоло. У базиліці поховано 25 дожів, а саме:

Також в церкві поховано багато відомих діячів Венеції.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]