Согорів Долішній
Село
 Координати 49°36′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 49.600° пн. ш. 22.167° сх. д.
|
Согорів Долішний (пол. Srogów Dolny) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 333 особи (2011[1]).
Село знаходилось у воєводствах Руському (з 1336 до 1772), Львівському (1920-1939). Розташоване на українській етнічній території Лемківщини.
Територія, де зараз знаходиться село, належала до Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Руського королівства та Руського воєводства в період з 907 по 1772 роки.[2]
З 1772 до 1918 село належало до Королівства Галичини та Володимирії.
У 1890 році село нараховувало 51 будинок і 264 мешканці (239 греко-католики, 16 римокатоликів і 6 юдеїв)[3], греко-католики належали до парафії Юрівці Сяніцького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.
Після розпаду Австро-Угорщини, у 1918 році село, ймовірно, приєдналося до Лемко-Русинської Республіки.
Після Польсько-Української та Польсько-Радянської війн у 1918-1920 роках, з 1920 село відійшло до Польської Республіки. І перебувало під владою Другої Речі Посполитої до 1939 року.
В 1936 р. в селі було 468 греко-католиків.[4] До 1945 року українці села належали до парафії Юрівці Сяніцького деканату УГКЦ.
На 1 січня 1939-го в селі з 500 жителів мешкало 450 українців (90%) та 50 поляків (10%).[5]
1939 - 1944 - німецька окупація (друга світова війна).
1944 - 1989 - Польська Народна Республіка.
У 1945 році з села були примусово переселені етнічні українці за Люблінською угодою.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 175 | 44 | 116 | 15 |
| Жінки | 158 | 30 | 98 | 30 |
| Разом | 333 | 74 | 214 | 45 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Согорів Долішній
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Історична_мапа_Надсяння.jpg. Процитовано 30.01.2021.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XI/166.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Джерело?
- ↑ Кубійович, Володимир. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 (PDF). http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf. Wiesbaden 1983. с. 75 в книзі, або 94 в файлі. ISBN 3-447-02376-7. Процитовано 23.01.2021.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Srogów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 166. (пол.)
Адміністративний центр: Сянік | ||
| Села | Андрушківці • Биківці • Війське • Гломча • Дембна • Добра • Заболотці • Залужжя • Костарівці • Лішна • Лодина • Марківці • Межибрід • Мриголод • Небещани • Пакошівка • Писарівці • Половці • Прусік • Рачкова • Согорів Горішній • Согорів Долішній • Сторожі Малі • Страхотина • Сянічок • Терепча • Тирява Сільна • Фаліївка • Чертіж • Юрівці • Ялин |  |
| Селища | ||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |