Сокира (геральдика)
| Сокира | |
 | |
| Зображує | сокира |
|---|---|
 Сокира у Вікісховищі | |
Сокира — геральдичний збірний термін для топірців і сокир, які потрапили в геральдику як гербова фігура. Тесло (хрест-сокира) також виступає як геральдична фігура, але не є однією з борідок. У геральдиці сокира має різноманітні назви, які лише частково відповідають використанню зброї чи знарядь праці. Іноді її зазвичай називають бойовою сокирою або бойовим топірцем, хоча здебільшого зображують не зброю, а знаряддя, як у випадку з гербом Рід-ін-дер-Рідмарка.
Зображення та символіка[ред. | ред. код]
Зображується або історична зброя війни, але частіше місцеві традиції лісництва чи деревообробки. На зображеннях можна побачити локальні та часові конструкції.
Сокира — цеховий знак лісників (раніше — лісорубів) і теслярів. Борідка як символ ордена зазвичай також означає знаряддя, яке використовується для невоєнної роботи, як це можна побачити, наприклад, в Арагонському ордені Дам Сокири з 1448 року. На відміну від цього, на гербі Тобора, який вважається одним із найстаріших польських гербів і, як кажуть, був першим гербом польського лицарства, зображено бойову сокиру.
Якщо на гербі зображено дві поєднані чокири, носій герба свідчить про те, що він здатний як до військової, так і до мирної діяльності.
Герб[ред. | ред. код]
Сокира зазвичай розмальована природними тинктурами (голова і топорище) або одним кольором. Фігура може бути присутня не тільки в гербі, а й у верхньому гербі як нашоломник. Як і у випадку з усіма довгими рушницями/інструментами з ручками, також є поширеним поєднання сокири в андріївський хрест з другим інструментом.
Використання[ред. | ред. код]
Сокира — негеральдична фігура, поширена в усьому світі. Такі країни, як Кенія та Беліз, використовують сокири для своїх гербів. У Норвегії на державному гербі зображений лев з сокирою. Сокира також є атрибутом національного святого Олафа.
Громади та знатні роди також використовують сокири. Так, південно-західний німецький шляхетський рід Штурмфедерів фон Оппенвейлерів навіть отримав свою назву від зброї, на його гербі зображено дві бойові сокири, повернуті вправо і вліво.
-
-
-
Герб колишнього міста Бартенштайн (промовистий герб) -
У синьому срібна теслярська сокира - Фрауензіммерн (промовистий герб) -
Узмішаних кольорах герб Байльнгріса, старий промовистий герб -
Сокиринці (Кам'янець-Подільський район) (промовистий герб) -
Розміщені на балці змішаними кольорами: Хакінг / Відень (промовистий герб) -
Ветттеборн: на червоному полі кулак, що виростає зі срібного палісаду, розмахує позолоченою бойовою сокирою.
.png)
- Як додаток
-
-
Сокира в поясі лучника: Ліекса, Фінляндія -
Чоловік із сокирою переслідує ведмедя - Суботів
- Комбіновані
-
Перевернута сокира у перевернутому вилоподібному хресті: Біндерсбах -
Дві срібні бойові сокири, обернені одна від однієї: Гальмерсгартен -
-
Сокира і рушниця (зброя та ковальські вироби): Берг, Швеція -
-
-
-
-
Сокира і пилка як символ лісозаготівлі - Вигодська селищна громада -
-
Сокиринці (Вінницький район) (промовистий герб)
- Перехрещені
-
Біль (місто), Швейцарія -
-
-
Герб Бартошиць (Східна Пруссія) -
-
-
-
Сокиринці (промовистий герб)
Література[ред. | ред. код]
- Johann Georg Krünitz: Oeconomische Encyclopädie. Verlag Joachim Pauli, Berlin 1773, S. 551 (Digitalisierte Fassung der Enzyklopädie. Universität Trier).
- Roßberg (Hrsg.): Neuestes Damen-Konversations-Lexikon. Verlag der Roßberg'schen Buchhandlung, Leipzig 1856.
- Hermann Weiß: Kostümkunde: Geschichte der Tracht und des Geräthes im Mittelalter vom 4ten bis zum 14ten Jahrhundert. Verlag Ebner & Seubert, Stuttgart 1864, S. 722.
