Топорів
| село Топорів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Золочівський район | ||||
| Тер. громада | Буська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46040030600022031 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1605 | ||||
| Населення | ▼1009 | ||||
| Площа | 0,56 км² | ||||
| Густота населення | 1862,5 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 80520[1] | ||||
| Телефонний код | +380 3264 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°6′26″ пн. ш. 24°43′33″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 24.72583° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
210 м | ||||
| Водойми | річка Пуста (Радоставка) | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, буд.1 | ||||
| Карта | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Топорів — село в Україні, у Буській міській територіальній громаді Золочівського району Львівської області. Населення становить 1009 осіб станом на 2023 рік[2]. Колишнє містечко.
Село Топорів розташоване на північний схід від міста Львова та за 20 кілометрів від міста Буська на річці Пусті, притоці річки Стир.[3]
Топорів вперше згадується у письмових документах за 1605 рік, де йдеться про нього як про містечко, якому надане магдебурзьке право.[4]
Містечко засноване сприяння власника — шляхтича Яна з Тенчина. Тривалий час було власністю родини Тенчинських.
Понад 400 років тому на місці населеного пункту росли непроходимі ліси. Під час набігів татар селяни з різних куточків втікали в ті ліси, де згодом почали його вирубувати й на вільних від боліт горбках стали будувати невеличке село, яке і назвали Топорів, тобто від назви інструменту, яким вони орудували. Центр села назвали містом, яке обвели височезним валом, а навколо нього розмістилася чисельна кількість хуторів, які діставали назви від більшої кількості прізвищ людей, що населяли даний хутір.[3]
Містечко «Toporow» зображене на карті України Гійома де Боплана 1650 року.[5]
На території села у 1676 році була збудована дерев’яна церква, яка у 1947 році згоріла. Залишилася лише дзвіниця, яка є архітектурною пам’яткою того часу. Зараз на місці старої церкви збудовано нову. А також архітектурною пам’яткою ХІХ ст. є костел, який збудований у стилі ренесансу (зараз церква Покрови Пресвятої Богородиці).

В архівних документах згадується про велику пожежу, яка сталася у містечку Топорові у 1868 році, під час якої згоріла велика частина містечка, в тому числі й школа. У 1870 році у Топорові проживало 3103 жителі. Гміна користувалася великими правами й мала свій бюджет. Панські двори виділяли частину своїх прибутків на розвиток містечка, на оплату праці вчителів.
На той час у Топорові існували самостійна приватна крамниця та самостійна каса взаємодопомоги, був створений хор та аматорський гурток.
У 1910 році існували польська каса, польська читальня «школи людової», чотирикласна школа з польською мовою викладання, однокласна школа на присілку з польською мовою викладання й урядовою мовою була польська мова.
У роки Першої світової війни у Топорові згоріло 270 будинків. А в роки громадянської війни територія села була окупована Польщею. Літом 1920 року через село пройшов загін першої кінної Армії. У 1921 році наше село знову потрапило під владу польських панів.
У 1928 році у Топорові налічувалось 4000 жителів, з яких 2800 чол. – це українці. Була створена сільськогосподарська споживча кооператива та каса «взаємної помочі». У 1932 році було створено товариство «Сокіл».
У 1940 році в селі існували амбулаторія та акушерський пункт, який містив 3 ліжка. У роки Другої світової війни село знову було частково зруйноване. Німці винищували єврейське населення, спалювали їхні будинки й з того часу єврейського населення в селі немає. Багато молоді німці вивезли у Німеччину на різні роботи.
У 1949 році в Топорові було створено сільськогосподарський артіль, до якої примусово увійшло 420 господарств. Село у той час не було електрифікованим і не мало транспортного зв’язку з районом.
У 1964 році населення в Топорові налічувалось 2249 жителів – 558 дворів. В селі працювала лікарня, яка містила 25 ліжок. Було 2 лікарі з вищою освітою і 10 – з середньою. В цьому ж році побудували в селі радіовузол; було повністю електрифіковано село; насаджено парк; побудовано аптеку; введено в дію млин, пилораму; відкрито магазини: продовольчий, сільмаг, госпмаг, комісійний магазин готового одягу, їдальню.
В 2005 році було виготовлено проєктну документацію на газифікацію села, а 28 вересня 2006 року розпочалися роботи по будівництві підводящого газопроводу. Цей газопровід, протяжність якого становить 22 км, було збудовано за державні кошти та в рекордно стислі строки, до 28 вересня цього року він вже був зданий в експлуатацію.[3]
До 2020 року у складі Топорівської сільської ради.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Буської міської територіальної громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буського району, село увійшло до складу новоствореного Золочівського району[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1042 | 99.9% |
| російська | 1 | 0.1% |
| Усього | 1043 | 100% |
У селі є дві православні церкви:
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (настоятель митр. прот. Василь Нижник, належить до Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ)
- Церква св. Юрія Побідоносця (настоятель митр. прот. Павло Блавацький, належить до Львівської єпархії ПЦУ)
В Україні Топорів є селом із найбільшою кількістю хуторів (49). Про це місцеві мешканці жартують: «Сорок дев'ять хуторів, п'ятдесятий — Топорі́в».
|
|
- Столярчук Петро Гаврилович — український науковець, доктор технічних наук.
- Боднар Іван — селянин, дяк, війт у селі, посол Райхсрату (1867–1876 рр.), Галицького сейму 2, 3-го скликань.[9]
-
Ратуша в Топорові
-
Синагога
-
На хуторі Гризи
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Буський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Оновлений Профіль Буської МТГ.pdf. Google Docs. Процитовано 26 липня 2025.
- ↑ а б в Про сільську раду | Топорівська сільська рада. toporiv-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021. [Архівовано 2021-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР : Львівська область. Київ: АН УРСР. Інститут історії. 1968. с. 206.
- ↑ Карта Боплана квадрат 2-4. freemap.com.ua. Процитовано 17 серпня 2021.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 14 липня 2025. Процитовано 28 серпня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму.— Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.121.
- Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 72. (пол.)
- Toporów 1, miasteczko, pow. brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 399. (пол.). — S. 399—400. (пол.)
- Топорів за волю України – Львів: Топорів, 2009. – 300 с.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

