Спасо-Преображенський собор (Біла Церква)
| Спасо-Преображенський кафедральний собор (Біла Церква) | |
|---|---|
 | |
| 49°47′35″ пн. ш. 30°06′54″ сх. д. / 49.7930667° пн. ш. 30.1151611° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і православна церква |
| Розташування |
 Україна, Київська область Біла Церква |
| Архітектор | Фраполлі |
| Інженер | Ванрезонт |
| Засновник | Олександра Браницька |
| Поч. будівництва | 1833 |
| Кін. будівництва | 1839 |
| Стиль | класицизм |
| Належність | кафедральний собор УПЦ МП |
| Адреса | Соборна площа |
| Епонім | Преображення Господнє |
| Єпархія | Білоцерківська єпархія УПЦ |
  Спасо-Преображенський собор (Біла Церква) (Україна) | |
| Спасо-Преображенський собор у Вікісховищі? | |
Преображе́нський собо́р — культова споруда у місті Біла Церква, яка слугує кафедральним собором Білоцерківської єпархії. Було збудовано у 1833—1839 роках в дворі напівзруйнованої Микільської церкви. Замовниця — Олександра Браницька була похована 15 серпня 1839 року в неосвяченому приділі Олександра Невського, не доживши до завершення будівництва. Споруджено за проектом одеського кафедрального собору (інженер — Ванрезонт, архітектор Фраполлі).
Риси храму[ред. | ред. код]
Храм було споруджено у стилі класицизму. Будівля цегляна, обштукатурена, хрестовидна в плані, висотою 40 м, перекрита банею на високому барабані. Східний і західний входи оформлені 4-х колонними портиками, південний- шестиколонним. Головний портик відновленний у 90-х рр XX століття, ордер доричний.На фасадах колонам відповідають пілястри. Прямокутні віконні отвори декоровані сандриками. Перекриття цегельне, склепінчате. Інтер'єр був розписаний монументальним олійним живописом, який не зберігся до наших днів.
Інтер'єр храму[ред. | ред. код]
Собор мав багате начиння. Однією з реліквій стала «Таємна вечеря», вишита золотом на малиновому тлі датована XV століттям. Також у соборі зберігалася багата колекція стародруків XVII століття
Історія храму[ред. | ред. код]
В 1933 році собор перестав функціонувати. До Другої світової війни в ньому знаходився Державний міський архів. В 1941 році склепіння собору було зруйноване прямим попаданням бомби. У повоєнні роки церковна служба відновилась і велась до 1961 року. В 1956 році Преображенський собор було занесено в список пам'яток архітектури, тоді ж розпочався ремонт споруди під час якого під штукатуркою поховали настінні розписи. В 70-80х рр. був використаний як спортивний зал. В 1989 році собор було передано церковній общині. З серпня [1994] року Спасо-Преображенський кафедральний собор є центром Білоцерківської єпархії УПЦ МП. Єпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан (Михайло Іванович Юрчук) з травня 2007. Його попередник Серафим (Василь Федорович Залізницький) — (серпень 1994 — травень 2007).
Галерея[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спасо-Преображенський собор (Біла Церква)
