Ковальов Олександр Олександрович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
== З біографії == |
== З біографії == |
||
Народився {{OldStyleDate|31|грудня|1915|18}} року в місті [[Рогачов]]і (тепер |
Народився {{OldStyleDate|31|грудня|1915|18}} року в місті [[Рогачов]]і (тепер [[Гомельська область]], [[Білорусія|Білорусі]]). У [[1935]]–[[1942]] роках навчався у [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київському художньому інституті]] ([[педагог]]и — [[Кратко Бернард Михайлович|Бернард Кратко]], [[Шервуд Леонід Володимирович|Леонід Шервуд]]). |
||
[[Файл:Могила Олександра Ковальова.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Олександра Ковальова]] |
[[Файл:Могила Олександра Ковальова.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Олександра Ковальова]] |
||
Помер [[18 грудня]] [[1991]] року в [[Київ|Києві]]. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 52). |
Помер [[18 грудня]] [[1991]] року в [[Київ|Києві]]. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 52). |
||
Рядок 77: | Рядок 77: | ||
[[Категорія:Народні художники СРСР]] |
[[Категорія:Народні художники СРСР]] |
||
[[Категорія:Випускники НАОМА]] |
[[Категорія:Випускники НАОМА]] |
||
[[Категорія:Уродженці Гомельської області]] |
|||
[[Категорія:Померли в Києві]] |
[[Категорія:Померли в Києві]] |
||
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]] |
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]] |
Версія за 01:07, 26 жовтня 2012
Ковальов Олександр Олександрович | |
Народився | 18 (31) грудня 1915 Рогачов |
---|---|
Помер | Шаблон:Дата смерті з віком Київ |
Громадянство | СРСР |
Навчання | Київський художній інститут |
Напрямок | скульптор |
Нагороди |
Ковальо́в Олекса́ндр Олекса́ндрович (* 31 грудня 1915, Рогачов — † 18 грудня 1991, Київ) — український скульптор, майстер станкового і монументального портрета.
З біографії
Народився 18 (31) грудня 1915 року в місті Рогачові (тепер Гомельська область, Білорусі). У 1935–1942 роках навчався у Київському художньому інституті (педагоги — Бернард Кратко, Леонід Шервуд).
Помер 18 грудня 1991 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Твори
Композиція «Народний месник» (1942), портрети Льва Ревуцького, Петра Чайковського (обидва — 1945), Миколи Лисенка (1946), Максима Рильського (1947), Олени Хобти (1950), Володимира Філатова (1950—52), Миколи Гоголя (1953), Богдана Хмельницького (1954), Тараса Шевченка (1956), П. Козицького (1957), Бориса Гмирі (1960), Валентина Глушка (1978), Євгена Патона (1980), Олексія Стаханова (1985), Олександра Пушкіна (1990);
Меморіальні дошки і пам'ятники на могилах: Володимиру Філатову в Одесі, Пилипу Козицькому, Дем'яну Коротченку, Василю Касіяну, Костянтину Данькевичу, Льву Ревуцькому (всі — в Києві).
Пам'ятники Григорію Вакуленчуку (Одеса, 1958), Олександру Пушкіну (Київ, станція метро «Університет», 1960; Київ, 1962; Нью-Йорк, 1970), Миколі Лисенку (Київ, 1965), Iвану Карпенку-Карому (Тобілевичу) в заповіднику-музеї «Хутір Надія» на Кіровоградщині (1969), Максиму Рильському біля літературно-меморіального музею в Києві (1968), на батьківській садибі в с. Романівці на Житомирщині (1970), Валентину Глушку (Одеса, 1974), Олександру Пушкіну (Гурзуф, Крим, 1975), Миколі Гоголю в с. Гоголевому Шишацького району Полтавської області (1984), монументальне погруддя Тараса Шевченка (Київська національна опера, 1988), Тарасу Шевченку в м. Білій Церкві Київської обл. (1991).
Галерея робіт
| |||||||||||
Файл:Lysenko Statue.jpg | |||||||||||
пам'ятник О. Пушкіну
(Київ) |
пам'ятник М. Лисенку
(Київ) |
бюст О. Пушкіна на станції
метро «Університет» (Київ) |
меморіальна дошка Л. Ревуцькому
(Київ) |
надгробок Д. Коротченка
(Київ) |
Відзнаки
Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950; за скульптурний портрет Героя Соціалістичної Праці О. С. Хобти) та Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1975; за скульптурні портрети Д. С. Коротченка, М. Т. Рильського, В. П. Філатова)[1].
Народний художник УРСР (з 1963 року), народний художник СРСР (з 1979 року). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Вшанування пам'яті
В Києві, на вулиці Лютеранській, 6, де з 1950-го по 1991 рік проживав скульптор, йому встановлено бронзову меморіальну дошку.
Примітки
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 302. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] стор. 302.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.