Белградський університет: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення |
шаблон |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
== Структура == |
== Структура == |
||
;Факультети |
;Факультети |
||
Університет має 31 факультетів: архітектура, біологія, спеціальної освіти і реабілітації, економіки, спорту та фізичного виховання, досліджень в області безпеки, організаційні наук, політичних наук, фізичної хімії, фармації, філологія, філософія, фізика, географія, цивільне будівництво, хімія, машинобудування, математика, медицина, сільське господарство, право, гірничо-геологічна академія, транспортного машинобудування, стоматології та лісового господарства, технології та металургії, православного богослов'я, підготовка вчителів, ветеринарної медицини, технічних наук і електротехніки.<ref>[http://www.bg.ac.rs/en_index.php]</ref> У ньому навчається понад 90.000 студентів, викладають 4289 викладачів.<ref>[http://www.bg.ac.rs/eng/uni/en_recrektora.php]</ref> |
Університет має 31 факультетів: архітектура, біологія, спеціальної освіти і реабілітації, економіки, {{нп|Факультет спорту та фізичної культури Белградського університету|спорту та фізичного виховання|sr|Факултет спорта и физичког васпитања Универзитета у Београду}}, досліджень в області безпеки, організаційні наук, політичних наук, фізичної хімії, фармації, філологія, філософія, фізика, географія, цивільне будівництво, хімія, машинобудування, математика, медицина, сільське господарство, право, гірничо-геологічна академія, транспортного машинобудування, стоматології та лісового господарства, технології та металургії, православного богослов'я, підготовка вчителів, ветеринарної медицини, технічних наук і електротехніки.<ref>[http://www.bg.ac.rs/en_index.php]</ref> У ньому навчається понад 90.000 студентів, викладають 4289 викладачів.<ref>[http://www.bg.ac.rs/eng/uni/en_recrektora.php]</ref> |
||
Крім факультетів Белградський університет відомий [[Університетська бібліотека «Свєтозар Маркович»|бібліотекою «Свєтозар Маркович»]], науково-дослідними інститутами і центрами, серед яких [[Інститут ядерних наук "Вінча"]], Електротехнічний інститут «Нікола Тесла», [[Інститут імені Михайла Пупина]], інститут ботаніки і [[ботанічний сад "Євремовац"]]. |
Крім факультетів Белградський університет відомий [[Університетська бібліотека «Свєтозар Маркович»|бібліотекою «Свєтозар Маркович»]], науково-дослідними інститутами і центрами, серед яких [[Інститут ядерних наук "Вінча"]], Електротехнічний інститут «Нікола Тесла», [[Інститут імені Михайла Пупина]], інститут ботаніки і [[ботанічний сад "Євремовац"]]. |
Версія за 09:25, 21 листопада 2018
Белградський університет (серб. Универзитет у Београду) — найбільший і найстарший вищий навчальний заклад Сербії, заснований в 1808 році в Белграді.[5]
Історія
Структура
- Факультети
Університет має 31 факультетів: архітектура, біологія, спеціальної освіти і реабілітації, економіки, спорту та фізичного виховання[sr], досліджень в області безпеки, організаційні наук, політичних наук, фізичної хімії, фармації, філологія, філософія, фізика, географія, цивільне будівництво, хімія, машинобудування, математика, медицина, сільське господарство, право, гірничо-геологічна академія, транспортного машинобудування, стоматології та лісового господарства, технології та металургії, православного богослов'я, підготовка вчителів, ветеринарної медицини, технічних наук і електротехніки.[6] У ньому навчається понад 90.000 студентів, викладають 4289 викладачів.[7]
Крім факультетів Белградський університет відомий бібліотекою «Свєтозар Маркович», науково-дослідними інститутами і центрами, серед яких Інститут ядерних наук "Вінча", Електротехнічний інститут «Нікола Тесла», Інститут імені Михайла Пупина, інститут ботаніки і ботанічний сад "Євремовац".
Випускники
- Зоран Джинджич — прем'єр-міністр Сербії
- Срджан Асан Керім — голова Генеральної Асамблеї ООН
- Кіро Глігоров — перший президент Республіки Македонія
- Данило Кіш — відомий сербський письменник
- Владо Малеський — македонський прозаїк
- Мілорад Павич — відомий сербський письменник, автор «Хозарського словника»
- Меша Селімович — югославський боснійський письменник
- Марґіта Стефанович — югославська та сербська піаністка
- Борис Тадич — президент Сербії
- Мірко Цветкович — прем'єр-міністр Сербії
- Патріарх Сербської православної церкви Іриней
- Раде Булатович — сербський дипломат. Посол в Києві
- Йован Скерлич — сербський літературознавець, критик
- Сенютович-Бережний Вячеслав — український історик.
- Гойко Мітіч — актор
Примітки
Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Сербію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання
|