Карбонатити: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м правопис |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Карбонати́ти''' ({{lang-ru|карбонатиты}}, {{lang-en|carbonatites}}, {{lang-de|Karbonatite}}) — карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50 % [[кальцит]]ом, [[доломіт]]ом, [[анкерит]]ом тощо. Крім [[карбонат]]ів, можуть бути присутні [[піроксен]], [[амфібол]], [[флоголіт]], [[форстерит]], [[апатит]], [[магнетит]], [[титаніт]], лужний [[польовий шпат]], рідкіснометальні мінерали ([[пірохлор]], [[бадделеїт]], [[бастнезит]], [[циркон]] тощо). У разі їх присутності в значній кількості породу називають [[піроксен]]овим, |
'''Карбонати́ти''' ({{lang-ru|карбонатиты}}, {{lang-en|carbonatites}}, {{lang-de|Karbonatite}}) — карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50 % [[кальцит]]ом, [[доломіт]]ом, [[анкерит]]ом тощо. Крім [[карбонат]]ів, можуть бути присутні [[піроксен]], [[амфібол]], [[флоголіт]], [[форстерит]], [[апатит]], [[магнетит]], [[титаніт]], лужний [[польовий шпат]], рідкіснометальні мінерали ([[пірохлор]], [[бадделеїт]], [[бастнезит]], [[циркон]] тощо). У разі їх присутності в значній кількості породу називають [[піроксен]]овим, [[флогопіт]]овим, [[магнетит]]овим, [[апатит]]овим карбонатитом. Специфічна особливість складу карбонатитів — їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами ([[ніобій|ніобієм]], [[залізо]]м, [[Титан (хімічний елемент)|титаном]] тощо). |
||
Карбонатити поширені у складі складних кільцевих плутонічних лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах карбонатити утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, [[штокверк]]и; у вулканічних породах — штоки типу «пробок». Карбонатити, як правило, найпізніші з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні карбонатити, які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулканічного попелу і конуси. Вважається, що карбонатити загалом — гетерогенні породи. Карбонатити — сировина для одержання ряду металів. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Версія за 19:37, 13 вересня 2020
Карбонати́ти (рос. карбонатиты, англ. carbonatites, нім. Karbonatite) — карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50 % кальцитом, доломітом, анкеритом тощо. Крім карбонатів, можуть бути присутні піроксен, амфібол, флоголіт, форстерит, апатит, магнетит, титаніт, лужний польовий шпат, рідкіснометальні мінерали (пірохлор, бадделеїт, бастнезит, циркон тощо). У разі їх присутності в значній кількості породу називають піроксеновим, флогопітовим, магнетитовим, апатитовим карбонатитом. Специфічна особливість складу карбонатитів — їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами (ніобієм, залізом, титаном тощо).
Карбонатити поширені у складі складних кільцевих плутонічних лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах карбонатити утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, штокверки; у вулканічних породах — штоки типу «пробок». Карбонатити, як правило, найпізніші з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні карбонатити, які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулканічного попелу і конуси. Вважається, що карбонатити загалом — гетерогенні породи. Карбонатити — сировина для одержання ряду металів.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.