Баделеїт
| Бадделеїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Bdy[2] |
| Хімічна формула | ZrO₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DE.35 |
| Ідентифікація | |
| Колір | коричневий |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Твердість | 6,5 |
| Блиск | жирний до скляного |
| Колір риси | білий |
| Густина | 5,4-6,02 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Joseph Baddeleyd[3] |
| Типова місцевість | Rakwanad[4] |
 Баделеїт у Вікісховищі | |
Баделеїт[5] — мінерал підкласу простих оксидів.
Названий на честь британського геолога Джозефа Бадделі, який описав мінерал. Вперше виявлений та описаний у Шрі-Ланці та Бразилії у 1892 році.
Зразок мінералу зберігається в Музеї природознавства в Лондоні.
Містить 96,5-99% ZrO2. Кристали коротко- або довгопризматичні, пласкі.
Різновид — цирконфавас — радіально-променисті коломорфні утворення з концентричною зональністю.
Густина 5,4-6,02.
Твердість. 6,5.
Баделеїт утворює тісні зростки з цирконом та іншими мінералами.
Колір коричневий, нерідко забарвлення плямисте або зональне, від темно-бурого до жовтувато-бурого. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Крихкий.
Блиск — жирний до скляного.
Зустрічається у магнетит-піроксенових і магнетит-форстерит-апатитових породах і карбонатитах та інш. разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Виявлений у вулканічних викидах Везувію. Концентрується в прибережно-морських титаноцирконієвих розсипах. Добувається попутно з гідротермальних жил і камафоритів. Найкрупніше у світі родовище баделеїту — Пхалаборва (ПАР).
Збагачується гравітацією, а також магнітною і електричною сепарацією. Використовується у виробництві вогнетривів, абразивів, феросплавів, для одержання металічного цирконію. Сировина для керамічної промисловості. Сировина для виробництва хлориду цирконію.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Fletcher L. On baddeleyite (native zirconia), a new mineral, from Rakawana, Ceylon // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1893. — Vol. 10. — P. 148–160. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 58. — ISBN 978-966-360-463-3.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бадделеїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бадделеїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Бадделеит
- Baddeleyite Mineral Data [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Білецький В. С. Баделеїт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баделеїт
