Сили берегової охорони Ісландії
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Тарас Самборський (внесок, журнали) о 20:02 UTC (5124005 хвилин тому). |
Збро́йні си́ли Ісла́ндії (англ. Icelandic Armed Forces) — сукупність військ Ісладії, які не є регулярними, окрім патрульних судів берегової охорони. Проте аеропорт Кеблавик обслуговує Військово-повітряні сили США[1]. Бюджет ЗС становить 41,5 млн доларів[2]. За даними Глобального індексу миру, Ісландія є найбільш мирною країною, тому що в неї відсутні Збройні сили, низький рівень злочинності та високий рівень соціально-політичної стабільності[3].
Чисельність
До скалду берегової охорони входить 130 людей[2].
Історія
Після здобуття незалежності у 1918 році Ісландія проводить політику нейтралітету. У 1939 році уряд Ісландії відмовив Третьому Рейху право на посадку літаків авіакомпанії Люфтханза при виконанні так званих трансатлантичних рейсів. Після окупації Данії та Норвегії у квітні 1940 року уряд Великої Британії попросив дозволу на створення в Ісландії військових баз, щоб захистити важливу Північноатлантичну лінію живлення. Проте це прохання також було відхилено. Однак 10 травня 1940 року кораблі Великої Британії розташувалися на березі Рейк'явіка[3].
Склад Збройних сил
Примітки
- ↑ Державний устрій і політика Ісландії(укр.)
- ↑ а б Вооружённые силы Исландии(рос.)
- ↑ а б Армия Исландии(рос.)
| |||||||||
