Збройні сили Канади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Збройні сили Канади
Canadian Armed Forces
Forces armées canadiennes
Емблема Збройних сил КанадиЕмблема Збройних сил Канади
Прапор збройних сил КанадиПрапор збройних сил Канади
Поточна форма з 1 лютого 1968
Види збройних сил
Naval ensign of Canada; Naval jack of Canada (1968–2013).svg Військово-морські сили
Flag of the Canadian Army.svg Сухопутні війська
Air Force Ensign of Canada.svg Повітряні сили

Commons-logo.svg Збройні сили Канади у Вікісховищі

Канадські збройні сили, КЗС (англ. Canadian Forces, CF; фр. Forces armées canadiennes, FAC) — це військова організація, що відповідає за оборону Канади. Канадські збройні сили підпорядковані міністерству державної оборони, керівництво (штаб-квартира) якого розташовується в Оттаві, і керуються законом про державну оборони, оговорюють таке: «Канадські збройні сили — це збройні сили Її Величності, організовані Канадою і складаються зі служби, називаною канадськими збройними силами». КЗС складаються з трьох командувань: морського, сухопутного та авіаційного.

В складі КЗС — 65 890 військовослужбовців регулярної служби. В запасі — 25 674 військовослужбовців запасу та 4 323 рейнджерів, також 23 401 особа неактивного запасу.

Бюджет Канадських збройних сил на 2009 рік становив 19,5 мільярда канадських доларів.

Командний устрій[ред.ред. код]

Стаття 15 Конституційного акту 1867 р. говорить, «що Королеві, як і раніше, буде належати головне командування сухопутною і морською міліцією і всіма військовими і морськими силами Канади».

Закон про Міліцію 1904 р. стверджує, що «головнокомандувач Міліції, як і раніше, буде знаходитись під владою Короля і управляться Його Величністю або його представником, генерал-губернатором». З цього часу монархом дано дозвіл Генерал-губернаторові носити титул «Генерал-губернатор і головнокомандувач Канади й у Канаді». Зі створенням Канадського королівського військово-морського флоту і Королівської авіації Канади у 1910 та 1919 рр., відповідно, Генерал-губернатор також став Головнокомандувачем цими силами. Відкритий лист 1947 Короля Георга VI дозволяє Генерал-губернатору виконувати більшість обов'язків Глави держави в Канаді та нові технічні вимоги, що відповідають обов'язкам Генерал-губернатора і головнокомандувача Канади й у Канаді. Виходячи з парламентської практики, прем'єр-міністр Канади де-факто командує і контролює канадські збройні сили, проте кожне оголошення війни має бути підписана Генерал-губернатором або канадським монархом.

З 2005 Головнокомандувачем Канади є Мікаель Жан.

Генерал-губернатор за згодою з прем'єр-міністром призначає голову штабу оборони (ГШО), який є вищим офіцером Канадських збройних сил. В наш час[Коли?] цю посаду виконує генерал Волтер Натинчік.

Командування такі:

  1. Морське командування (MARCOM)
  2. Сухопутні командування
  3. Авіаційне командування

У Раді збройних сил представлені голови морського, сухопутного та авіаційного командувань, які в сукупності здійснюють нагляд за оперативними командуваннями Канадських збройних сил — командування Канади, командування експедиційними силами, командування силами спеціального призначення, а також командування оперативної підтримки.

Монарх і деякі члени канадської королівської родини діють як старші полковники деяких полків Канадських збройних сил. Ці посади лише церемоніальні.

Командування[ред.ред. код]

Канадська армія (Сухопутні сили) (LCF)[ред.ред. код]

Танк Leopard C1
Канадський солдат у Г-Вагені, 2008

Канадська армія є наземним елементом Канадських збройних сил (CF).

Структура:[1]

1-ша канадська дивізія[2]- Об'єднаний штаб оперативного командування (штаб-квартира в Кінгстон,Онтаріо)

2-га канадська дивізія[3]-Сектор Квебек (штаб-квартира в Монреаль, Квебек)

3-тя канадська дивізія[4]-Сектор Захід (штаб-квартира в Едмонтон,Альберта)

4-та канадська дивізія[5]-Сектор Онтаріо (штаб-квартира Торонто, Онтаріо)

5-та канадська дивізія[6]-Сектор Атлантика(штаб-квартира в Галіфакс,Нова Шотландія)

Центр доктрини і навчання Кандської армії[7](CADTC)-штаб-квартира в Кінгстон,Онтаріо.

Канадські рейнжери[8]

2-й (5-та механізована група-бригада), 3-й (1-ша механізована група-бригада) та 4-й (2-га механізована група-бригада) Канадський дивізіон включають в себе одну механізовану групу-бригаду,що містять більшість підрозділів регулярних військ Канади.

Кожна механізована група-бригада складається:[9]

  • три піхотних батальйони (два механізованих і один легкий)
  • один танковий полк
  • один артилерійський полк
  • один полк військової інженерії
  • один ескадрон розвідки
  • тактичні,медичні,комунікаційні і логістичні підрозділи

Також регулярні сили укомплектовані полком інженерної підтримки, полком протиповітряної оборони і також ескадроном електронної протидії.

Кожен сектор сухопутних сил, на додаток до регулярних сил, має у своєму розпорядженні сили запасу, організованими всього в десять груп-бригад запасу. Округи Атлантичного океану та Квебеку мають по дві командних групи запасу, округи Центру та Заходу — по три.

Сили запасу складаються:

  • 51 піхотний батальйон
  • 19 логістичних підрозділів
  • 18 танкових підрозділи
  • 17 артилерійських підрозділи
  • 12 інженерних підрозділи
  • 10 технічних підрозділів
  • 4 підрозділи військової поліції
  • 4 підрозділи розвідки

Важливі освітні установи та війська, не об'єднані в групи, знаходяться на базі Вейнрайт, BFC Gagetown і ASU Saint-Jean (тепер прикріпленому до BFC Montréal). Кожний округ має також освітній центр.

Морське командування (MARCOM)[ред.ред. код]

«Вікторія»
«Алгонкін»
«Реджайна»

Морські збройні сили Канади включають в себе 33 військових корабля та підводні човни та численні допоміжні судна. Кораблі розподілені на 2 флоти. Один розташований у Тихому океані на базі в Ескуаймолті, а інший — в Атлантичному океані на базі в Галіфаксі. Постійні військово-морські структури не базуються в Північному Льодовитому океані.

Морські військово-повітряні сили відносяться до авіаційного командування, але знаходяться під морським командуванням. Вони складаються з 28 вертольотів CH-124 Sea King (в майбутньому 28 Сікорський СН-148 Cyclone), 18 літаків морського патрулювання СР-140 Aurora і 3 СР-140а Arcturus.

У 2005 р. водотоннажність військово-морського флоту становила приблизно 110 000 регістрових тонн, розподілених на такі бойові кораблі:

  • 12 фрегатів класу Halifax
  • 3 есмінця класу Iroquois
  • 12 кораблів берегової охорони класу Kingston
  • 2 судна-заправника класу Protecteur
  • 4 підводні човні класу Victoria
  • 6 патрульних катера класу Orca (ще 2 будуються)

Авіаційне командування (AIRCOM)[ред.ред. код]

CF-18 у Флориді в 1994

Військово-повітряні сили Канади розташовані на тринадцяти базах, знаходяться під управлінням 1-й авіаційної дивізії Канади і складають канадський регіон NORAD. Основні авіаційні бази розташовані в Британській Колумбії, Альберті, Саскачевані, Онтаріо, Квебеку, Новій Шотландії, Ньюфаундленду і Лабрадорі, а розпорядницькі і командні установи знаходяться в Вінніпегу і Норт-Беї. Канадська складова повітряно-десантних сил НАТО дислокується на авіаційній базі в Гайленкірхені.

Командування Канади (CANCOM)[ред.ред. код]

Винищувач CF-18A

Командування Канади є оперативною складовою, створеною 31 січня 2006 р. з метою покращити час відповіді внутрішнього тероризму та природним небезпеким. Воно відповідає за узгоджені дії армії, військово-морського флоту і військово-повітряних сил для забезпечення державної безпеки в звичайних і невідкладних випадках. Канадське командування працює в тісному співробітництві з United States Northern Command, а також з міністерством внутрішньої безпеки США.

Командувачем Командування Канади в наш час[Коли?] є генерал-лейтенант М. Ж. Дюме. Він безпосередньо підпорядковується голові штабу оборони.

CANCOM керує державними бойовими діями при допомоги шести міжармійських оперативних сил та з північними змішаними оперативних силами відповідає за діяльність раніше включену в обов'язки канадських збройних сил Зони Півночі.

Командування експедиційними силами (COMFEC)[ред.ред. код]

Це командування, засноване 1 лютого 2006 р., відповідає за всі дії, що проводяться за межами Північної Америки. Командувачем COMFEC є генерал-лейтенант Мішель Готьє. Прямо підпорядковуючись ГШО, він відповідає за проведення усіх міжнародних дій — гуманітарних, підтримання миру та бойових дій — і має повноваження, необхідні для виконання своїх обов'язків.

Командування силами спеціального призначення (CANSOFCOM)[ред.ред. код]

Це командування відповідає за підрозділи спеціальних збройних сил. Вони складаються з других міжармійських оперативних сил (JTF2), міжармійскої роти ядерного, біологічного та хімічного захисту (CIDNBC) та авіаційного підрозділу спеціальних операцій, що базується в Петававі (Онтаріо) .

Цими силами керує полковник Д. Майкл Дей.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Army, Government of Canada, National Defence, Canadian. Canadian Army. www.army-armee.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 
  2. Defence, Government of Canada, National. 1st Canadian Division Headquarters. www.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 
  3. Army, Government of Canada, National Defence, Canadian. About Army in Quebec | Canadian Army. www.army-armee.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 
  4. Army, Government of Canada, National Defence, Canadian. Army in Western Canada - 3rd Canadian Division | Canadian Army. www.army-armee.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 
  5. Army, Government of Canada, National Defence, Canadian. 4th Canadian Division – Army in Ontario | Canadian Army. www.army-armee.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 
  6. Army, Government of Canada, National Defence, Canadian. Army in Atlantic Canada | 5th Canadian Division | Canadian Army. www.army-armee.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 
  7. Army, Government of Canada, National Defence, Canadian. Doctrine & Training | Canadian Army. www.army-armee.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 
  8. Army, Government of Canada, National Defence, Canadian. Canadian Rangers | Canadian Army. www.army-armee.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 
  9. Army, Government of Canada, National Defence, Canadian. About the Army | Canadian Army. www.army-armee.forces.gc.ca. Процитовано 2016-01-17. 

Зовнішні посилання[ред.ред. код]