Збройні сили Греції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Збройні сили Греції
Eλληνικές Ένοπλες Δυνάμεις
Емблема Збройних сил Греції
Емблема Збройних сил Греції
Засновані 1828
Види збройних сил
HellenicArmySeal.svg Сухопутні війська 
Hellenic Navy Seal.svg Військово-морські сили 
Hellenic Air Force Seal.svg Повітряні сили
Штаб Athens seal.png Афіни
Командування
Верховний головнокомандувач Standard of the President of Greece.svg Президент
Прокопіс Павлопулос
Міністр національної оборони Панос Камменос
Начальник Генерального штабу генерал
Михаїл Костаракос
Людські ресурси
Вік 19-45 років[1]
Призов 12 місяців (2014)[1]
Населення у
призовному віці
2.485.389 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
2.469.854 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби
2.032.378 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
2.016.552 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку
52.754 ч. (оц. 2010[1]),
49.485 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці 177.600 (2014)[2]
Резерв 280.000 (2013)[3]
Витрати
Бюджет  
$ 6.540.000.000 (2015)[4]
Відсоток у ВВП 1,72% (2012)[1]
Промисловість
Національні постачальники ELBO, EAS (EBO, Pyrkal), Miltech, KEA, EAB, Theon, Sunlight, IDE, Elfon, HDVS, Elmon, Apella, METKA, VEMEKEP, BOSA, SIELMAN, Akmon, ISI, Valpak, Thales, Prisma,SSMART,TELETEL, Barracuda, Elefsis, Neorion, GAL, Axon, Spider, Vipon, TEMMA, Grantex, Kampakas, Kouimtzis, Hellenic Shipyards, Kioleides
Закордонні постачальники Франція Франція 
Німеччина Німеччина 
Росія Росія 
Ізраїль Ізраїль 
Flag of the United States.svg США 
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 
Бразилія Бразилія
Історія
Військова історія Греції 
Перша Балканська війна 
Друга Балканська війна 
Перша світова війна 
Греко-турецька війна (1919—1922) 
Друга світова війна 
Громадянська війна у Греції 
Турецьке вторгнення на Кіпр 
Війна в Афганістані (з 2001)
Уніформа та звання
Військові звання Греції
Нагороди
Військові нагороди Греції

Commons-logo.svg Збройні сили Греції у Вікісховищі

Збройні сили Греції (грец. Ελληνικές Ένοπλες Δυνάμεις) — сухопутні війська, військово-морські сили та військово-повітряні сили Грецької Республіки призначені для захисту свободи, незалежності і територіальної цілісності держави. Збройні сили Греції комплектується на підставі закону про загальний військовий обов'язок.

Загальна чисельність збройних сил Греції становить 177 600 чоловік. Вищим органом управління Збройних сил Греції є Генеральний штаб Національної оборони Греції (грец. Γενικό Επιτελείο Εθνικής Άμυνας - ΓΕΕΘΑ). Греція — член НАТО та бере участь в операціях в Афганістані, Боснії, Чаді та Косово.

Історія збройних сил Греції[ред.ред. код]

Грецька армія і флот з'явились у війні за незалежність проти Османської імперії в 1821 році. Перша військова академія була заснована в 1828 році у Нафпліоні, першій грецької столиці, за президента Іоанна Каподистрії, і з того часу має назву «Військової академії Евелпідон». У вересні 1912 року засновано військово-повітряні сили як третій вид збройних сил.

Збройні сили Греції успішно воювали проти османських збройних, а також збройних сил Болгарського царства під час Балканських воєн 1912—1913 років на теренах грецької держави. Під час Першої світової війни збройні сили Греції брали участь на стороні союзників, а потім у 1919 році брали участь в експедиції Антанти в Україні. У 1919 році Греція направила війська в Малу Азію. Греко-турецька війна 1919—1922 років закінчилася поразкою, втратою територій та греко-турецьким обміном населення, відомим також в історіографії як «Малоазійська катастрофа».

Під час Другої світової війни Греція під проводом диктатора Іоанніса Метаксаса відхилила італійський ультиматум про здачу 28 жовтня 1940 року (див. День Охі) і змогла дати відсіч італійським військам та відтіснити їх на албанський кордон. Збройні сили Греції були переможені тільки за допомогою військового втручання німецького вермахту і болгарських збройних сил в квітні і травні 1941 року. Частині грецьких збройних сил вдалося втекти в Єгипет і продовжити боротьбу проти Держав Осі в складі британських експедиційних сил в Африці. По закінченні війни почалась громадянська війна в Греції (1946—1949).

Грецькі збройні сили брали участь в Корейській війні 1950-х років. 18 лютого 1952 року Греція стала повноправним членом НАТО. У квітні 1967 році в результаті заколоту військовий режим на чолі з Георгіосом Пападопулосом захопив владу у Греції. Кіпрський конфлікт та наступне вторгнення турецьких військ на Кіпр у 1974 році призвели до падіння військової диктатури і повернення до демократії зусиллями прем'єр-міністра Константіноса Караманліса.

На сучасному етапі Греція витрачає найбільший процент валового внутрішнього продукту (4,3%[5]) на оборону серед держав-членів НАТО. Основна причина затрат полягає в передбаченні загрози від Туреччини. Існують невирішені проблеми у відношеннях з Туреччиною щодо морських та повітряних кордонів та континентального шельфу. У минулому мали місце «події» між грецькими та турецькими винищувачами над Егейським морем, які кінчилися людськими і матеріальними втратами з обох сторін, але і в 2009—2010 роках турецькі винищувачі продовжували порушувати повітряні кордони Греції[6].

Загальні відомості[ред.ред. код]

Збройні сили Греції[7]
Види збройних сил: Сухопутні війська Греції (грец. Ελληνικός Στρατός)

Військово-морські сили Греції (грец. Ελληνικό Πολεμικό Ναυτικό)

Військово-повітряні сили Греції (грец. Ελληνική Πολεμική Αεροπορία)[8]

Призовний вік і порядок комплектування: На обов'язкову військову службу в грецькі збройні сили призивають громадян Греції чоловічої статі у віці 19-45 років; 17-річні юнаки можуть вступити на добровільну службу; термін обов'язкової військової служби в збройних силах Греції — 1 рік, незалежно від виду збройних сил; жінки мають право на добровільну військову службу[9]
Людські ресурси, доступні для військової служби: Чоловіки у віці 16-49: 2,535,174

жінки у віці 16-49: 2,517,273 (за оцінкою 2008 р.)

Людські ресурси, придатні для військової служби: Чоловіки у віці 16-49: 2,067,878

жінки у віці 16-49: 2,050,289 (за оцінкою 2009 р.)

Людські ресурси, щорічно досягають призовного віку: Чоловіки: 53,401

жінки: 50,084 (за оцінкою 2009 р.)

Військові витрати / відсоток від ВВП: $8,780 млрд. 3,3 % (2007)[10]

Відносини з Росією[ред.ред. код]

Попри членство у НАТО, Греція зберегла добрі стосунки з Росією, де робила значні закупівлі військової техніки. Згідно даних SIPRI, загальний обсяг військово-технічної співпраці між обома країнами за 1991—2014 роки становить $1,1 млрд. В 1998 році Греція придбала 16 зенітно-ракетних комплексів 9К33 «Оса» (за кодифікацією НАТО: SA-8), близько 500 ракет 9М33, та 16 одиниць БТР-60П. В 1999 році Росія передала Греції 2 зенітно-ракетних комплекси С-300ПМУ-1 (SA-20A) та 175 ракет 5В55У (SA-10C). У 1999—2000 роки Греція отримала іще більше систем протиповітряної оборони. Було поставлено 15 систем Тор-М1 (SA-15) і близько 400 ракет 9М338. У 2000—2002 роки було поставлено іще 10 систем Тор-М1 та 250 ракет 9М338[11].

Також Греція придбала 3 малих десантних кораблі на повітряній подушці проекту 12322 «Зубр». Кораблі були передані в 2000, 2001, та 2005 роках[11].

У 2002—2004 роки Греція отримала близько 1100 протитанкових керованих ракет 9М133 Корнет-Е (AT-14)[11].

Склад збройних сил[ред.ред. код]

Сухопутні війська[ред.ред. код]

Військово-морські сили[ред.ред. код]

Військово-повітряні сили[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Процитовано 7 вересня 2015. 
  2. Active Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015. 
  3. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015. 
  4. Defence Budget by Country. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015. 
  5. CIA Fact Book: Greece overview
  6. Athens Calls Ankara Regarding Ongoing Flights over Agean
  7. Military of Greece, CIA — The World Factbook(англ.)
  8. За даними на 2009 рік.
  9. За даними на 2008 рік.
  10. The SIPRI Military Expenditure Database (англ.)
  11. а б в The Hellenic Parliament has ratified defense production supplies agreement with Russia. Army Recognition. 13 січня 2016. 

Посилання[ред.ред. код]


Танк Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.