Збройні сили Греції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний герб Греції (військова версія та штандарт Президента Греції)

Збройні сили Греції (грец. Ελληνικές Ένοπλες Δυνάμεις) — сухопутні війська, військово-морські сили та військово-повітряні сили Грецької Республіки призначені для захисту свободи, незалежності і територіальної цілісності держави. Збройні сили Греції комплектується на підставі закону про загальний військовий обов'язок.

Загальна чисельність збройних сил Греції становить 177 600 чоловік. Вищим органом управління Збройних сил Греції є Генеральний штаб Національної оборони Греції (грец. Γενικό Επιτελείο Εθνικής Άμυνας - ΓΕΕΘΑ). Греція — член НАТО та бере участь в операціях в Афганістані, Боснії, Чаді та Косово.

Історія збройних сил Греції[ред.ред. код]

Грецька армія і флот з'явились у війні за незалежність проти Оттоманської імперії в 1821 році. Перша військова академія була заснована в 1828 році у Нафпліоні, першій грецької столиці, за президента Іоанна Каподистрії, і з того часу має назву «Військової академії Евелпідон». У вересні 1912 року засновано військово-повітряні сили як третій вид збройних сил.

Збройні сили Греції успішно воювали проти турецьких збройних, а також збройних сил Болгарії під час Балканських воєн 1912—1913 років на теренах грецької держави. Під час Першої світової війни збройні сили Греції брали участь на стороні союзників, а потім у 1919 році брали участь в експедиції Антанти в Україні. У 1919 році Греція направила війська в Малу Азію. Греко-турецька війна 1919—1922 років закінчилася поразкою, втратою територій та греко-турецьким обміном населення, відомим також в історіографії як «Малоазійська катастрофа».

Під час Другої світової війни Греція під проводом диктатора Іоанніса Метаксаса відхилила італійський ультиматум про здачу 28 жовтня 1940 року (див. День Охі) і змогла дати відсіч італійським військам та відтіснити їх на албанський кордон. Збройні сили Греції були переможені тільки за допомогою військового втручання німецького вермахту і болгарських збройних сил в квітні і травні 1941 року. Частині грецьких збройних сил вдалося втекти в Єгипет і продовжити боротьбу проти Держав Осі в складі британських експедиційних сил в Африці. По закінченні війни почалась громадянська війна в Греції (1946—1949).

Грецькі збройні сили брали участь в Корейській війні 1950-х років. 18 лютого 1952 року Греція стала повноправним членом НАТО. У квітні 1967 році в результаті заколоту військовий режим на чолі з Георгіосом Пападопулосом захопив владу у Греції. Кіпрський конфлікт та наступне вторгнення турецьких військ на Кіпр у 1974 році призвели до падіння військової диктатури і повернення до демократії зусиллями прем'єр-міністра Константіноса Караманліса.

На сучасному етапі Греція витрачає найбільший процент валового внутрішнього продукту (4,3%[1]) на оборону серед держав-членів НАТО. Основна причина затрат полягає в передбаченні загрози від Туреччини. Існують невирішені проблеми у відношеннях з Туреччиною щодо морських та повітряних кордонів та континентального шельфу. У минулому мали місце «події» між грецькими та турецькими винищувачами над Егейським морем, які кінчилися людськими і матеріальними втратами з обох сторін, але і в 2009—2010 роках турецькі винищувачі продовжували порушувати повітряні кордони Греції[2].

Загальні відомості[ред.ред. код]

Збройні сили Греції [3]
Види збройних сил: Сухопутні війська Греції (грец. Ελληνικός Στρατός)

Військово-морські сили Греції (грец. Ελληνικό Πολεμικό Ναυτικό)

Військово-повітряні сили Греції (грец. Ελληνική Πολεμική Αεροπορία) [4]

Призовний вік і порядок комплектування: На обов'язкову військову службу в грецькі збройні сили призивають громадян Греції чоловічої статі у віці 19-45 років; 17-річні юнаки можуть вступити на добровільну службу; термін обов'язкової військової служби в збройних силах Греції — 1 рік, незалежно від виду збройних сил; жінки мають право на добровільну військову службу [5]
Людські ресурси, доступні для військової служби: Чоловіки у віці 16-49: 2,535,174

жінки у віці 16-49: 2,517,273 (за оцінкою 2008 р.)

Людські ресурси, придатні для військової служби: Чоловіки у віці 16-49: 2,067,878

жінки у віці 16-49: 2,050,289 (за оцінкою 2009 р.)

Людські ресурси, щорічно досягають призовного віку: Чоловіки: 53,401

жінки: 50,084 (за оцінкою 2009 р.)

Військові витрати / відсоток від ВВП: $8,780 млрд. 3,3% (2007) [6]

Склад збройних сил[ред.ред. код]

Сухопутні війська[ред.ред. код]

Військово-морські сили[ред.ред. код]

Військово-повітряні сили[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]