Луїс Маунтбеттен
Луїс Френсіс Альберт Віктор Ніколас Маунтбеттен, 1-й граф Маунтбеттен Бірманський англ. Louis Francis Albert Victor Nicholas Mountbatten, 1st Earl Mountbatten of Burma | |||
| |||
---|---|---|---|
21 лютого 1947 — 15 серпня 1947 | |||
Попередник: | Арчібальд Уейвелл | ||
Наступник: | посаду скасовано | ||
| |||
15 серпня 1947 — 21 червня 1948 | |||
Попередник: | посаду засновано | ||
Наступник: | Чакраварті Раджгопалачарія | ||
| |||
1960 — 1961 | |||
Попередник: | Русту Ердельхан | ||
Наступник: | Ліман Лемніцер | ||
| |||
13 липня 1959 — 15 липня 1965 | |||
Попередник: | Вільям Діксон | ||
Наступник: | Річард Хулл | ||
| |||
18 квітня 1955 — 19 жовтня 1959 | |||
Попередник: | Фредерік Макгрегор | ||
Наступник: | Чарльз Ламб | ||
Народження: |
25 червня 1900 Фрогмор-хаус, Віндзор, Беркшир, Велика Британія | ||
Смерть: |
27 серпня 1979 Слайго, Ірландія | ||
Причина смерті: | вибух | ||
Поховання: | Romsey Abbeyd | ||
Країна: | Велика Британія | ||
Релігія: | Англіканська церква | ||
Освіта: | Коледж Христа і Lockers Park Schoold[1] | ||
Рід: | Баттенберги | ||
Батько: | Людвіг Александр Баттенберг | ||
Мати: | Вікторія Гессен-Дармштадтська | ||
Шлюб: | Edwina Mountbatten, Countess Mountbatten of Burmad[2] | ||
Діти: | Патриція Начбулл, Памела Хікс | ||
Нагороди: | |||
Луїс Маунтбеттен, повне ім'я — Луїс Френсіс Альберт Віктор Ніколас Маунтбеттен, 1-й граф Маунтбеттен Бірманський (англ. Louis Francis Albert Victor Nicholas Mountbatten, 1st Earl Mountbatten of Burma; нар. 25 червня 1900, Фрогмор-хаус, Віндзор, Беркшир, Велика Британія — пом. 27 серпня 1979, Слайго, Ірландія) — британський військовослужбовець, державний діяч, Адмірал флоту, Верховний головнокомандувач союзними військами Південно-Східного округу (у 1943), Віце-король Індії (у 1947), Генерал-губернатор Індії (1947—1948), Голова Військового комітету НАТО (1960—1961), Начальник штабу оборони Королівських збройних сил Великої Британії 1959—1965), Перший морський лорд (1955—1959); дядько Філіпа Единбурзького та троюрідний брат Її Величності Єлизавети ІІ.
Біографія
Походження
Луїс Маунтбеттен четверта (наймолодша) дитина в сім'ї принца Людвіга Александра Баттенберга і його дружини Вікторії Гессен-Дармштадтської, сестри російської імператриці Олександри Федорівни. При народженні отримав ім'я Його Світлість принц Людвіг (Луїс) Баттенберзький.
Його сімейство з обох боків має коріння Гессенського дому. Батько Луїса — нащадок гессенського принця Александра Баттенберга (від морганатичного шлюбу), а мати — онука королеви Вікторії. Рідна сестра Вікторії, Луїза Маунтбеттен, у 1950 вийшла заміж за Густава VI і стала Королевою Швеції[3].
Луїс Маунтбеттен був рідним дядьком Філіпа Единбурзького, і троюрідним братом чинної королеви Великої Британії Єлизавети ІІ.
З початком Першої світової війни батько Луїса залишився вірний Великій Британії, відмовившись від будь-яких зв'язків, титулів Німеччини і навіть змінив прізвище Баттенберг на Маунтбеттен (адаптований переклад прізвища на англійську мову)[4].
В дитинстві Луїс побував в Російській імперії і близько познайомився зі своїми двоюрідними братами і сестрами — дітьми російського імператора Миколи II. Пізніше він активно виступав проти самозванців, які видавали себе за «чудом урятованих» Романових.
Як і батько, Луїс пішов служити на Королівський флот[5]. Там він здружився з майбутнім королем Великої Британії Едуардом VIII[4], проте після його приходу до влади і після зречення, їхні дружні стосунки обірвалися.
Кар'єра
5 січня 1919 року Луїс, паралельно проходячи військову службу на флоті, вступив до Коледжу Христа (Кембридж). Там він протягом двох років навчався на військового інженера. Після завершення навчання у березні 1920-го року відправлений відбувати службу на лінійному крейсері HMS Renown у супроводі Едуарда VIII[4]. 15 квітня 1920 року Луїса було підвищено до звання лейтенанта[6], і переведено спочатку на лінійний крейсер HMS Repulse, а в січні 1923 року — на HMS Revenge.
У серпні 1924 року Луїс пішов навчатися у Королівський військово-морський коледжі (Гринвіч)[4][7]. У 1926 році відправдений відбувати службу на броненосці HMS Centurion резервного флоту Королівських військово-морськиих сил. Служив під командуванням адмірала сера Роджера Кейса. 15 квітня 1928 року його підвищили до звання лейтенанта-командира[8].
У 1934 році Маунтбаттен призначений командувачем есмінця HMS Daring[4]. 30 червня 1937 року отримав звання капітана. А в червні 1939 року призначений командувачем есмінця HMS Kelly.
Друга світова війна
У Другій світовій війні Маунтбеттен командував 5-ю флотилією есмінців. Здійснив ряд важливих і сміливих операцій. Винайшов «маунтбеттенівський рожевий колір камуфляжу». До 1942 року користувався ообистою підтримкою Вінстона Черчилля[9] в усіх діях, але в ході операції «Битва за Дьєп»[10], на якій сам наполягав, зробив помилку і втрати союзних військ склали 3623 піхотинців, 555 моряків та 119 літаків. Репутація була підірвана.
У жовтні 1943 року призначений Верховним головнокомандувачем союзних військ Південно-східного округу (Азія). При співпраці з американськими командувачами Бірма була звільнена від японців, а у вересні 1945 року особисто прийняв японську капітуляцію в Сінгапурі. Надалі репутація Луїса була відновлена.
Незалежність Індії
У 1947 році завдяки симпатіям прем'єр-міністра Клемента Еттлі[11] Луїс Маунтбеттен став останнім Віце-королем Індії, а згодом й першим Генерал-губернатором Індії (1947-1948). За його керівництва Індія проголосила незалежність. Користуючись авторитетом серед індійських князів, а також підтримуючі добрі стосунки з першим прем'єр-міністром Індії Джавахарлалом Неру, намагався отримати згоди усіх лідерів на проголошення єдиної незалежної Індії[12]. Але його спіткала невдача і, як наслідок, відбувся розділ Британської Індії за релігійною ознакою на держави Індія і Пакистан, а згодом від останньої відокремився і Бангладеш[13].
Кар'єра після Індії
Після повернення на батьківщину Маунтбеттен з 1948 по 1950 роки командував ескадрою крейсерів Середземноморського флоту. З 1950 по 1952 рр. займав пост 4-го лорда адміралтейства, а потім призначений командувачем Середземноморським флотом (1952-1954).
У 1955 році став Першим морським лордом.
З 1959 по 1965 рік очолював Штаб оборони Великої Британії. У 1960-му став Головою Військового комітету НАТО.
У 1965 році пішов у відставку і призначений губернатором острова Уайт, яким був до 1974 року.
В останні роки багато займався встановленням міжнародних гуманітарних зв'язків, був засновником і першим головою United World Colleges.
Був убитий 27 серпня 1979 року у результаті терористичного акту, організованого Ірландською республіканською армією. Похований на кладовищі Romsey Abbey (Ромсі, Гемпшир).
Сім'я
18 липня 1922 року Луїс Маунтбеттен одружився з Едвіною Ешлі, онукою едвардіанского магната Ернеста Кассела. Під час медового місяця вони перебували у Голлівуді, де для них спеціально був знятий фільм за участю Чарлі Чапліна.
Від їхнього шлюбу народились дві доньки: Патриція і Памела. Відносини між подружжям були досить бурхливими, вони подовгу сварилися і зраджували один одному, особливо у 1930-ті роки. Леді Едвіна померла у 1960-му році.
Титули
Після натуралізації сім'ї в 1917 році батько Луїса став маркізом Мілфорд-Хейвеном (цей титул успадкував його старший брат Джордж і його нащадки), а Луїс, як молодший син пера, отримав титул лорда. У 1946 році Георг VI зробив його віконтом бірманським (за звільнення Бірми від японців), а в жовтні 1947 року — графом бірманським.
Нагороди
- Орден Підв'язки
- Орден Лазні
- Орден Заслуг (Велика Британія)
- Орден Зірки Індії
- Орден Індійської імперії
- Королівський Вікторіанський орден
- Орден «За видатні заслуги» (Великобританія)
- Орден святого Джона
- Британська воєнна медаль
- Зірка «1939—1945»
- Атлантична зірка
- Зірка Африки
- Зірка Бірми
- Зірка Італії
- Медаль війни 1939-1945
- Коронаційна медаль Короля Георга V
- Ювілейна срібна медаль Короля Георга V
- Коронаційна медаль Короля Георга VI
- Коронаційна медаль Королеви Єлизавети II
- Орден Ізабелли Католички
- Орден Нілу
- Орден Корони Румунії
- Орден Зірки Румунії
- Легіон Заслуг (США)
- Медаль «За видатні заслуги» армії США
- Орден Почесного легіону
- Орден Зірки Непалу
- Орден Нідерландського лева
- Орден Авіса
- Орден Серафимів
- Орден Данеброг
Примітки
- ↑ Mountbatten of Burma, 1st Earl, (Louis (Francis Albert Victor Nicholas) Mountbatten) (25 June 1900–27 Aug. 1979) — 2007. — doi:10.1093/WW/9780199540884.013.U157802
- ↑ Kindred Britain
- ↑ Montgomery-Massingberd, p. 303-304
- ↑ а б в г д Heathcote, p. 184
- ↑ Heathcote, p. 183
- ↑ The London Gazette: no. 32461. p. 7384. 20 September 1921. Retrieved 20 September 2012.
- ↑ Mountbatten Medal. IET. Процитовано 20 September 2012.
- ↑ The London Gazette: no. 33378. p. 2900. 24 April 1928. Retrieved 20 September 2012.
- ↑ Heathcote, p. 186
- ↑ Thompson, p. 263–9
- ↑ The London Gazette: no. 37916. p. 1399. 25 March 1947. Retrieved 20 September 2012.
- ↑ White, Matthew (2012). The Great Big Book of Horrible Things. W. W. Norton. с. 428. ISBN 9780393081923.
- ↑ Greenberg, Jonathan D. "Generations of Memory: Remembering Partition in India/Pakistan and Israel/Palestine." Comparative Studies of South Asia, Africa and the Middle East 25, no.1 (2005): 89. Project MUSE
Література
- Philip Ziegler, Mountbatten: the official biography, (Collins, 1985)
- Richard Hough, Mountbatten; Hero of our time, (Weidenfeld and Nicolson, 1980)
- The Life and Times of Lord Mountbatten (Hutchinson, 1968)
- Andrew Roberts Eminent Churchillians, (Phoenix Press, 1994).
- Dominique Lapierre and Larry Collins Freedom at Midnight, (Collins, 1975).
- Robert Lacey Royal (2002)
- A.N. Wilson After the Victorians: 1901—1953, (Hutchinson, 2005)
- Jon Latimer Burma: The Forgotten War, (John Murray, 2004)
- Випускники Коледжу Христа (Кембридж)
- Кавалери ордена Підв'язки
- Кавалери ордена Лазні
- Кавалери британського ордена Заслуг
- Кавалери Королівського вікторіанського ордена
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена «За видатні заслуги» (Велика Британія)
- Адмірали Великобританії
- Державні діячі
- Баттенберги
- Народились 25 червня
- Народились 1900
- Померли 27 серпня
- Померли 1979