Музей Тулуз-Лотрека
Музей Тулуз-Лотрека  | |
|---|---|
 | |
| 43°55′45″ пн. ш. 2°08′35″ сх. д. / 43.92916666669477621° пн. ш. 2.1430555555833779° сх. д.Координати: 43°55′45″ пн. ш. 2°08′35″ сх. д. / 43.92916666669477621° пн. ш. 2.1430555555833779° сх. д. | |
| Тип | художня галерея[1] |
| Назва на честь | Анрі Тулуз-Лотрек |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Розташування | Альбі, Франція |
| Адреса | 81003 Place Sainte-Cécile, 81000 Albi cedex |
| Засновано | 1922 |
| Оператор | Q125726234? |
| Відвідувачі | 160000 |
| Сайт | www.museetoulouselautrec.net |
  Музей Тулуз-Лотрека (Франція) | |
|
Нагороди | |
 | |
 Музей Тулуз-Лотрека у Вікісховищі | |
Музей Тулуз-Лотрека (фр. Musée Toulouse-Lautrec) — музей у м. Альбі, присвячений життю і творчості художника-постімпресіоніста Анрі де Тулуз-Лотрека (1864—1901). Знаходиться в колишньому єпископському палаці Бербі, який розташований приблизно в 100 м на південь від Кафедрального собору Альбі. Музей відкритий в 1922 році[2], після того як в 1905 році в результаті ратифікації закону про відокремлення Церкви від держави палац Бербі перестав бути єпископською резиденцією і перейшов у власність міста[2][3].
Колекція музею нараховує понад 1000 робіт художника, включаючи картини, літографії, малюнки, ескізи, а також повне зібрання його знаменитих плакатів[2][4]. Щороку музей відвідуює близько 160000 тисяч відвідувачів[2].
Історія
Кафедральний собор в Альбі був закладений у 1280 році[4], а його будівництво завершилось на початку XIV століття[4][5]. Собор одночасно був храмом і фортецею, поєднуючи в собі риси храмової і фортифікаційної архітектури.
До Кафедрального собору примикає єпископський палац Бербі, будівництво якого тривало з 1230 по 1306 роки[5]. Палац був споруджений із цегли і добре укріплений. Завдяки витонченим прибудовам, які були зроблені у XVII і XVIII столітях, палац не виглядає масивним. Усередині обох будівель збереглися залишки настінних розписів. У 1905 році в результаті ратифікації закону про відокремлення Церкви від держави палац Бербі перестав бути єпископською резиденцією і перейшов у власність міста[2]. Частину єпископського палацу було відведено під музей художника-постімпресіоніста уродженця Альбі Анрі де Тулуз-Лотрека (1864—1901)[2]. Музей було відкрито у 1922 році[2], але після того, коли матір Тулуз-Лотрека, графиня Адель Тулуз-Лотрека, яка передала музею понад 1000 картин, ескізів та літографій свого сина, музей являє собою найбільше зібрання робіт художника в усьому світі[2][4].
Картини художника добре продавалися за його життя, і це довзолило йому багато з них залишити у себе[4]. Після смерті Лотрека вони перейшли у спадок до графині Аделі де Тулуз-Лотрек і пізніше склали ядро музейної колекції. Вона також поповнилась, коли торговець картинами Моріс Жуаян, передав музею картини Лотрека, які зберігалися у нього. Його прикладу послідував і кузен Лотрека, Габріель Тап'є де Селейран. Ряд інших робіт Лотрека музей придав вже на аукціонах[4].
В результаті склалася повноцінна колекція, яка охоплює усі періоди творчості Лотрека.
Колекція
Сьогодні в музеї зберігається понад 200 картин, близько 400 малюнків і більшість літографій (включаючи повне зібрання (31) його знаменитих плакатів)[4]. Крім того в музеї представлені книги, які ілюстрував художник, і його особисті речі[4].
Музейна колекція охоплює всі періоди творчості Тулуз-Лотрека[3]. У музеї представлені юнацькі роботи художника, виконані ним портрети членів сім'ї і представників театрального і художнього середовища Монмартра, всесвітньо відомі полотна, на яких зображено життя паризьких кабаре і борделів[3].
Окрім робіт самого Тулуз-Лотрека, в музеї представлені також і роботи інших художників[4]. Тут знаходяться роботи живописців XVII і XVIII століть, вклюючи серію Жоржа де Латура (1593—1652). 11 його картин (усього їх в серії було 13) зображують Ісуса Христа і апостолів. Дві картини — оригінали, інші — копії, зроблені в основному в XVIII столітті[4].
Також у музнї представлені роботи сучасників художника, а саме П'єр Боннар, Рауль Дюфі, Анрі Матісс, Огюст Роден і Моріс Утрілло[4].
У 2001 році в музеї почалася масштабна робота з його реконструкції, яку планується остаточно завершити до 2012 року[2]. Результатом реконструкції стане нова організація музейного простору[2]. Крім спадщини Тулуз-Лотрека, відвідувачам буде представлено недавно виявлену в одному із залів донжона Тур-Мань плиткову підлогу, яка датується XIII століттям[2][3].
|
|
|
Примітки
- ↑ https://metropolismag.com/projects/refurbishing-palace-toulous-lautrec-museum-renovation-complete/
- ↑ а б в г д е ж и к л м The history of the Museum Toulouse-Lautrec building. Musée Toulouse-Lautrec. Процитовано 8 листопада 2011. (англ.) Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «history» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ а б в г Музей Тулуз-Лотрека. Cult-turist.ru. Процитовано 8 листопада 2011. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м «Художественная галерея. Тулуз-Лотрек», №22, 2005 г. (рос.)
- ↑ а б The history of the Palais de la Berbie. Musée Toulouse-Lautrec (англ.)
Література
- «Художественная галерея. Тулуз-Лотрек», №22, 2005 г. (рос.)
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Тулуз-Лотрека |
- Офіційний сайт музею (фр.) (англ.) (ісп.)