Анрі Тулуз-Лотрек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі де Тулуз-Лотрек
Henri de Toulouse-Lautrec
Photolautrec.jpg
Народження 24 листопада 1864(1864-11-24)
Альбі (Тарн), Франція
Смерть 9 вересня 1901(1901-09-09) (36 років)
  Замок Мальроме в департаменті Жиронда, Франція
  • сифіліс
  • Поховання Аквітанія
    Національність Француз
    Громадянство Франція Франція
    Жанр художник
    Навчання Кондорсе
    Діяльність художник-плакатист[d], літограф[d], художник, митець, графік[d]
    Напрямок Постімпресіонізм
    Твори At the Café La Mie[d], At the Moulin Rouge[d] і The clownesse cha-u-kao at the Moulin Rouge[d]
    Автограф Toulouse-Lautrec monogram.svg

    Анрі Тулуз-Лотрек у Вікісховищі?

    Граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек (фр. Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa; 24 листопада 1864, Альбі — 9 вересня 1901, замок де Мальроме, Жиронда) — французький живописець, постімпресіоніст.

    Біографія та творчість[ред. | ред. код]

    Походив із давнього аристократичного роду. Народився в південно-французькому місті Альбі. У 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився калікою (через генетичне захворювання — батько й мати доводилися один одному двоюрідним братом і сестрою — ноги перестали рости), тому він вирішив присвятити себе живопису. Надихався мистецтвом імпресіоністів і японськими гравюрами.

    У 1882 приїхав до Парижа, а в 1884 облаштувався на Монмартрі, де прожив до кінця своїх днів.

    Вчився (у Л. Бонна в 1882 і Ф. Кормона з 1883) і працював у Парижі; відчував вплив Едґара Деґа і японської гравюри. Основна тема творчості Тулуз-Лотрека — розваги і побут паризької богеми і «дна», які він відтворює без моралізування, але з властивою йому хворобливою гостротою спостереження, часто з їдкою іронією, майстерно передаючи гротескову динаміку ніби випадково вихоплених з потоку життя мізансцен, характерність поз і жестів. Одним із перших усерйоз зайнявся малюванням афіш. У своїх роботах часто малював повій і життя монмартрських кабаре. Важливе місце в його картинах посідають танцівниця Ла Гулю («Ненажера») — виконавиця кадрилі, Жанна Авріль, клоунеса Ша-Ю-Као, співачка Іветта Гільбер.

    Суто індивідуальній манері Анрі де Тулуз-Лотрека властиві узагальнений, гнучкий і ламкий малюнок, довгі вібруючі мазки, холодна гамма, відтінена крупними, яскравими барвистими плямами. Прекрасна майстерність особливо яскраво виявилася в літографованих театральних афішах Тулуз-Лотрека з їхнім графічно-гострим лаконізмом, декоративною показовістю кольору, химерно-гнучким малюнком.

    Залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років.

    Проблеми зі здоров'ям[ред. | ред. код]

    В 1874 році Тулуз-Лотрек переніс пікнодізостоз, який незворотно вплинув на розвиток його скелету, зробивши його кістки дуже ламкими. В 1878—1879 Тулуз-Лотрек переніс переломи обох стегон, наслідком чого стала неможливість вирости вище 152 см — його тулуб був нормального розміру, проте ноги були дуже короткими. Окрім того, Тулуз-Лотрек мав сигматизм і сильно шепелявив. Надалі страждав на алкоголізм та захворів на сифіліс.

    Пам'ять[ред. | ред. код]

    У 1922 році в Альбі відкрито музей Тулуз-Лотрека. На його честь названо астероїд 11506 Тулуз-Лотрек[1].

    Обрані роботи[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Посилання[ред. | ред. код]