Рауль Дюфі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рауль Дюфі
Raoul Dufy

Raoul Dufy c1905.jpg

При народженні Raoul Dufy
Народження 3 червня 1877(1877-06-03)
Гавр
Смерть 23 березня 1953(1953-03-23) (75 років)
  Форкалькьє
(ревматоїдний артрит і крововилив)
Поховання
Національність француз
Країна Франція Франція
Жанр пейзаж, марина, килимоткацтво, сценографія
Навчання Муніципальна художня школа (Гавр),
Діяльність художник, дизайнер, графік, літограф
Роки творчості 1893 — 1952
Вчитель Charles Lhuillierd
Відомі учні Siri Rathsmand
Працівник Музей сучасної історії (Париж)[1]
Член Comité national de l'estamped
Твори La Fée Électricitéd
Нагороди
командор ордена Почесного легіону

CMNS: Рауль Дюфі у Вікісховищі

Рауль Дюфі ( фр. Raoul Dufy 3 червня, 1877, Гавр — 23 березня, 1953, Форкалькьє) — французький художник першої половини 20 ст., гравер, художник книг і часописів, кераміст, сценограф.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батьки — Лео Огюст Дюфі, Марі Ежені Лемоньє, жили в злиднях, родина була багатодітною. Народився в портовому місті Гавр[2]. Первісну художню освіту отримав в муніципальній художній школі міста Гавр[2]. Почав створювати пейзажі узбережжя і ландшафти Нормандії аквареллю. Отримав стипендію від рідного міста і відбув у Париж.

1900 року перебрався в Париж, де влаштувався в школу красних мистецтв (майстерня Леона Бонна)[2]. З 1903 року почав виставляти власні твори в «Салоні Незалежних», з 1906 року — в «Осінньому Салоні» в Парижі[2].

Постійно дотримувався фінансово успішних рухів у французькому мистецтві — пойшов через примітивізований пізній імпресіонізм, фовізм, авангардизм, зовнішньо сприйняті кубізм, сезаннізм. Роками працював дизайнером для текстилю, тканин, гобеленів, де не було потреби в ідейних пошуках чи інтелектуальній напрузі, як то було в графічних творах Ганса Ерні, Жана Карзу, Кете Кольвіц, його сучасників.

Працював у містах Гавр, Париж, Ванс, в містечках на узбережжі Середземного моря, де постійно лікувався (Канни, Ніцца). Роками страждав на ревматоідний артрит.

Виробив спрощену художню манеру, де на тлі широких кольорових площин малював схематично і надзвичайно швидко силуети будинкв, тварин, дерев. Це дозволило штампувати картини і акварелі з пейзажами зі схожими мотивами. Рауль Дюфі — став уособленням художника, що працює лише на виставки і музеї, десятиліттями експлуатуючи ескізну і схематизовану художню манеру.

Виборов матеріальний успіх і під час мандрів відвідав Німеччину, Велику Британію , Сполучені Штати, Іспанію, обов'язковий стандартний тур для художника Франції — Марокко[2].

Помер від серцевого нападу 1953 року у Форкалькьє[2] . Подався в художники і його молодший брат Жан Дюфі (1888–1964).

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Плакат на перемогу
  • «Яхти, Гавр », Музей сучасного мистецтва Андре Мальро (Гавр)
  • «Жанна з квітами », Музей сучасного мистецтва Андре Мальро (Гавр)
  • «Пляж в Гаврі »
  • «Пляж. Сент-Андресс », 1902 р.
  • «Пляж в містечку Сент-Андресс », 1904 р.
  • « Портрет мадам Матисс», 1905 р.
  • « Післяобідня пора», 1906 р.
  • « Сільська площа», 1906 р.
  • « Порт в Гаврі», 1906 р.
  • «Свято в Сент-Андресі», 1906 р.
  • « Рожева ню в зеленому кріслі», 1906 р., Музей Сен-Тропе
  • « Сільські будинки на узбережжі», 1908 р.
  • « Великий оркестр», 1936 р., малюнок
  • « Фея електрики», стінопис, 1937 р., Музей сучасного мистецтва (Париж)
  • « Венеція», 1938 р., акварель
  • «Диво літа », картон для гобелена, 1940 р.
  • « Онфльор. Передмістя»

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Наприкінці життя творчий доробок художника становив 3000 картин, 6000 акварелей, 6000 дизайнерських малюнків (для тканин, меблів, картони для гобеленів), а також літографії. Зробив ілюстрації до декілька книжок.

Жан Кокто 1948 року опилюднив книгу про Рауля Дюфі в серії «Майстри дизайна».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Raoul Dufy: Paintings, Drawings, Illustrated Books, Mural Decorations, Aubusson Tapestries, Fabric Designs and Fabrics for Bianchini-Férier, Paul Poiret Dresses, Ceramics, Posters, Theatre Designs. London: Arts Council of Great Britain. 1983.
  • Raymond Cogniat, Raoul Dufy, Flammarion, Lugano, Italie, 1967.
  • ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рауль Дюфі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fieschi C. Le Musée de la Guerre pendant l’entre-deux-guerres : qu’acquiert-on ? Que montre-t-on ? // Matériaux pour l'histoire de notre tempsBDIC, 2017. — вип. 125-126. — P. 24–31. — ISSN 0769-3206; 1952-4226doi:10.3917/MATE.125.0024
  2. а б в г д е ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986

Див. також[ред. | ред. код]