Рауль Дюфі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рауль Дюфі
Raoul Dufy
Raoul Dufy c1905.jpg
При народженні Raoul Dufy
Народження 3 червня 1877(1877-06-03)
Гавр
Смерть 23 березня 1953(1953-03-23) (75 років)
  Форкалькьє
  • Ревматоїдний артрит
  • Поховання
    Національність француз
    Громадянство Франція Франція
    Жанр пейзаж, марина, килимоткацтво, сценографія
    Навчання Муніципальна художня школа (Гавр),
    Діяльність художник
    Роки творчості 1893 — 1952
    Вчитель Charles Lhuillier[d]
    Член Comité national de l'estampe[d]
    Твори La Fée Électricité[d]
    Нагороди
    командор ордена Почесного легіону

    Рауль Дюфі у Вікісховищі?

    Рауль Дюфі ( фр. Raoul Dufy 3 червня, 1877, Гавр — 23 березня, 1953, Форкалькьє) — французький художник першої половини 20 ст., гравер, художник книг і часописів, кераміст, сценограф.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Батьки — Лео Огюст Дюфі, Марі Ежені Лемоньє, жили в злиднях, родина була багатодітною. Народився в портовому місті Гавр[1]. Первісну художню освіту отримав в муніципальній художній школі міста Гавр[2]. Почав створювати пейзажі узбережжя і ландшафти Нормандії аквареллю. Отримав стипендію від рідного міста і відбув у Париж.

    1900 року перебрався в Париж, де влаштувався в школу красних мистецтв (майстерня Леона Бонна)[3]. З 1903 року почав виставляти власні твори в «Салоні Незалежних», з 1906 року — в «Осінньому Салоні» в Парижі[4].

    Постійно дотримувався фінансово успішних рухів у французькому мистецтві — пойшов через примітивізований пізній імпресіонізм, фовізм, авангардизм, зовнішньо сприйняті кубізм, сезаннізм. Роками працював дизайнером для текстилю, тканин, гобеленів, де не було потреби в ідейних пошуках чи інтелектуальній напрузі, як то було в графічних творах Ганса Ерні, Жана Карзу, Кете Кольвіц, його сучасників.

    Працював у містах Гавр, Париж, Ванс, в містечках на узбережжі Середземного моря, де постійно лікувався (Канни, Ніцца). Роками страждав на ревматоідний артрит.

    Виробив спрощену художню манеру, де на тлі широких кольорових площин малював схематично і надзвичайно швидко силуети будинкв, тварин, дерев. Це дозволило штампувати картини і акварелі з пейзажами зі схожими мотивами. Рауль Дюфі — став уособленням художника, що працює лише на виставки і музеї, десятиліттями експлуатуючи ескізну і схематизовану художню манеру.

    Виборов матеріальний успіх і під час мандрів відвідав Німеччину, Велику Британію , Сполучені Штати, Іспанію, обов'язковий стандартний тур для художника Франції — Марокко[5].

    Помер від серцевого нападу 1953 року у Форкалькьє[6] . Подався в художники і його молодший брат Жан Дюфі (1888–1964).

    Вибрані твори[ред. | ред. код]

    Плакат на перемогу
    • «Яхти, Гавр », Музей сучасного мистецтва Андре Мальро (Гавр)
    • «Жанна з квітами », Музей сучасного мистецтва Андре Мальро (Гавр)
    • «Пляж в Гаврі »
    • «Пляж. Сент-Андресс », 1902 р.
    • «Пляж в містечку Сент-Андресс », 1904 р.
    • « Портрет мадам Матисс», 1905 р.
    • « Післяобідня пора», 1906 р.
    • « Сільська площа», 1906 р.
    • « Порт в Гаврі», 1906 р.
    • «Свято в Сент-Андресі», 1906 р.
    • « Рожева ню в зеленому кріслі», 1906 р., Музей Сен-Тропе
    • « Сільські будинки на узбережжі», 1908 р.
    • « Великий оркестр», 1936 р., малюнок
    • « Фея електрики», стінопис, 1937 р., Музей сучасного мистецтва (Париж)
    • « Венеція», 1938 р., акварель
    • «Диво літа », картон для гобелена, 1940 р.
    • « Онфльор. Передмістя»

    Творчий доробок[ред. | ред. код]

    Наприкінці життя творчий доробок художника становив 3000 картин, 6000 акварелей, 6000 дизайнерських малюнків (для тканин, меблів, картони для гобеленів), а також літографії. Зробив ілюстрації до декілька книжок.

    Жан Кокто 1948 року опилюднив книгу про Рауля Дюфі в серії «Майстри дизайна».

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Raoul Dufy: Paintings, Drawings, Illustrated Books, Mural Decorations, Aubusson Tapestries, Fabric Designs and Fabrics for Bianchini-Férier, Paul Poiret Dresses, Ceramics, Posters, Theatre Designs. London: Arts Council of Great Britain. 1983.
    • Raymond Cogniat, Raoul Dufy, Flammarion, Lugano, Italie, 1967.
    • ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986

    Посилання[ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рауль Дюфі

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986
    2. ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986
    3. ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986
    4. ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986
    5. ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986
    6. ГМИИ. «Каталог картиной галереи», М., «Изобразительное искусство», 1986

    Див. також[ред. | ред. код]