Поздняков Вадим Віталійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Daniel280 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування Daniel Beloshitsky (обговорення) до зробленого Anntinomy
Мітка: Відкіт
Рядок 20: Рядок 20:
Навчався у [[Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету|Харківському торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету]].<ref name=":0" />
Навчався у [[Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету|Харківському торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету]].<ref name=":0" />


Має російське прізвище. У юні часи мав скоріше [[Русофільство|проросійські]], ніж проукраїнські погляди та розмовляв [[Російська мова|російською мовою]], однак вони з часом змінювалися під час вивчення історії України, самоосвіти, спілкування з мешканцями інших регіонів.<ref>{{Cite web|title=«Ми добили Ленінів, але роботи ще вистачає». Як харків’янин Вадим Поздняков став головним декомунізатором України|url=https://shotam.info/my-dobyly-leniniv-ale-roboty-shche-vystachaie-yak-kharkiv-ianyn-vadym-pozdniakov-stav-holovnym-dekomunizatorom-ukrainy/|website=ШоТам|date=2022-02-13|accessdate=2023-10-20|language=uk|first=Дмитро|last=Журавель}}</ref>
У юні часи мав скоріше [[Русофільство|проросійські]], ніж проукраїнські погляди та розмовляв [[Російська мова|російською мовою]], однак вони з часом змінювалися під час вивчення історії України, самоосвіти, спілкування з мешканцями інших регіонів.<ref>{{Cite web|title=«Ми добили Ленінів, але роботи ще вистачає». Як харків’янин Вадим Поздняков став головним декомунізатором України|url=https://shotam.info/my-dobyly-leniniv-ale-roboty-shche-vystachaie-yak-kharkiv-ianyn-vadym-pozdniakov-stav-holovnym-dekomunizatorom-ukrainy/|website=ШоТам|date=2022-02-13|accessdate=2023-10-20|language=uk|first=Дмитро|last=Журавель}}</ref>


=== Громадська діяльність ===
=== Громадська діяльність ===
Рядок 40: Рядок 40:
Був ініціатором перенесення [[Пам'ятник Ватутіну (Київ)|пам'ятника Ватутіну]] з [[Маріїнський парк|Маріїнського парку]] міста [[Київ|Києва]] на кладовище. Петиція, яку він зареєстрував на сайті [[Київська міська рада|Київради]] зібрала необхідні 10 тисяч підписів.<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/general-vatutin-kiev-pamyatnik/30601439.html|назва=Монумент Ватутіну у Києві: бути чи не бути пам\u0027ятнику радянському генералу?|видавець=[[Радіо Свобода]]|ім'я1=Ольга|прізвище1=Комарова|дата=9 травня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200620230224/https://www.radiosvoboda.org/a/general-vatutin-kiev-pamyatnik/30601439.html|дата-архіву=20 червня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>
Був ініціатором перенесення [[Пам'ятник Ватутіну (Київ)|пам'ятника Ватутіну]] з [[Маріїнський парк|Маріїнського парку]] міста [[Київ|Києва]] на кладовище. Петиція, яку він зареєстрував на сайті [[Київська міська рада|Київради]] зібрала необхідні 10 тисяч підписів.<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/general-vatutin-kiev-pamyatnik/30601439.html|назва=Монумент Ватутіну у Києві: бути чи не бути пам\u0027ятнику радянському генералу?|видавець=[[Радіо Свобода]]|ім'я1=Ольга|прізвище1=Комарова|дата=9 травня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200620230224/https://www.radiosvoboda.org/a/general-vatutin-kiev-pamyatnik/30601439.html|дата-архіву=20 червня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>


Ініціатор встановлення та відновлення низки меморіальних дошок на [[Слобідська Україна|Слобожанщині]]: У 2020 році був ініціатором встановлення меморіальної дошки сотнику Армії УНР [[Сім'янцев Валентин Іванович|Валентину Сім'янцеву]].<ref>{{Cite web |url=https://vlb-gromada.gov.ua/news/15-40-09-04-08-2020/ |title=Архівована копія |accessdate=3 лютого 2022 |archive-date=3 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220203202439/https://vlb-gromada.gov.ua/news/15-40-09-04-08-2020/ }}</ref>
Ініціатор встановлення та відновлення низки меморіальних дошок на [[Слобідська Україна|Слобожанщині]]: У 2020 році був ініціатором встановлення меморіальної дошки Валентину Сім'янцеву.<ref>{{Cite web |url=https://vlb-gromada.gov.ua/news/15-40-09-04-08-2020/ |title=Архівована копія |accessdate=3 лютого 2022 |archive-date=3 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220203202439/https://vlb-gromada.gov.ua/news/15-40-09-04-08-2020/ }}</ref>


У травні 2021 року переїхав на [[Закарпатська область|Закарпаття]]<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/349442-pidsumki-2022-roku-na-zakarpatti-rik-potuznogo-zagartuvanna-ukraini-ta-ii-narodu/|назва=Підсумки 2022 року на Закарпатті: "Рік потужного загартування України та її народу" ЕКСКЛЮЗИВНО|видавець=[[Суспільне]]|дата=|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=|дата-доступу=}}</ref>.
У травні 2021 року переїхав на [[Закарпатська область|Закарпаття]]<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/349442-pidsumki-2022-roku-na-zakarpatti-rik-potuznogo-zagartuvanna-ukraini-ta-ii-narodu/|назва=Підсумки 2022 року на Закарпатті: "Рік потужного загартування України та її народу" ЕКСКЛЮЗИВНО|видавець=[[Суспільне]]|дата=|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=|дата-доступу=}}</ref>.


Учасник відновлення меморіальної дошки українському письменнику та історику [[Шевельов Юрій Володимирович|Юрію Шевельову]] у [[Харків|Харкові]] (2022).<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3390079-u-harkovi-vidkrili-vidnovlenu-pamatnu-dosku-uriu-sevelovu.html|назва=У Харкові відкрили відновлену пам'ятну дошку Юрію Шевельову|видавець=[[Укрінформ]]|дата=23 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220216182715/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3390079-u-harkovi-vidkrili-vidnovlenu-pamatnu-dosku-uriu-sevelovu.html|дата-архіву=16 лютого 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=9 березня 2022}}</ref>
Учасник відновлення меморіальної дошки Юрію Шевельову у Харкові (2022).<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3390079-u-harkovi-vidkrili-vidnovlenu-pamatnu-dosku-uriu-sevelovu.html|назва=У Харкові відкрили відновлену пам'ятну дошку Юрію Шевельову|видавець=[[Укрінформ]]|дата=23 січня 2022|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220216182715/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3390079-u-harkovi-vidkrili-vidnovlenu-pamatnu-dosku-uriu-sevelovu.html|дата-архіву=16 лютого 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=9 березня 2022}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 17:07, 31 жовтня 2023

Вадим Поздняков

Вадим Поздняков під час Вікіконференції у Харкові. 2019 рік
Народився 8 грудня 1993(1993-12-08) (30 років)
Харків, Україна
Громадянство  Україна
Діяльність активіст
Відомий завдяки Деколонізація. Україна
Партія безпартійний
Нагороди подяка ХОДА за волонтерську діяльність

Вадим Віталійович Поздняков — український громадський активіст, голова громадської організації «Світанок», співзасновник проєктів «Деколонізація. Україна» (до 2023 року — «Декомунізація. Україна») та «Мова. Харків». Під час російсько-української війни займається декомунізацією та дерусифікацією в Україні[1].

Життєпис

Навчання

Учасник Революції гідності та харківського Євромайдану.[2]

Навчався у Харківському торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету.[3]

У юні часи мав скоріше проросійські, ніж проукраїнські погляди та розмовляв російською мовою, однак вони з часом змінювалися під час вивчення історії України, самоосвіти, спілкування з мешканцями інших регіонів.[4]

Громадська діяльність

З вересня 2014 року по вересень 2017 року очолював місцевий осередок ВГО «Сокіл». У цей період займався волонтерською діяльністю (збір грошей на допомогу бійцям АТО, організація свят та допомога дітям загиблих бійців АТО, донорські акції), організовував щорічні патріотичні заходи до Дня Соборності та Дня Героїв Крут,[5] займався демонтажем радянських пам'ятників на території Харківської області,[6][7] проводив заходи проти російського бізнесу.[8]

У 2015 році отримав Подяку від ХОДА за волонтерську діяльність.[3]

У період з жовтня 2017 року по березень 2018 року був активним учасником місцевого осередку Правого сектора, де займався організацією патріотичних заходів, моніторингом судів над обвинуваченими у сепаратизмі та декомунізацією в Україні.

У березні 2018 року створив та очолив ГО «Світанок», де продовжив займатись питаннями декомунізації, став співзасновником проєкту decommunize.kharkiv.ua та продовжив займатись організацією патріотичних заходів.

У липні 2018 року на Вадима було скоєно напад невідомими.[9][10] У Вадима була зламана челюсть й підбите око.[11]

У 2019—2020 роках був ініціатором заборони в'їзду на територію України низки російських акторів та музикантів, які виступали в окупованому Криму.[12][13][14]

У 2020 році домігся виключення з реєстру пам'яток погруддя Жукову у Харкові та займається процесом його офіційного демонтажу.[15]

Був ініціатором перенесення пам'ятника Ватутіну з Маріїнського парку міста Києва на кладовище. Петиція, яку він зареєстрував на сайті Київради зібрала необхідні 10 тисяч підписів.[16]

Ініціатор встановлення та відновлення низки меморіальних дошок на Слобожанщині: У 2020 році був ініціатором встановлення меморіальної дошки Валентину Сім'янцеву.[17]

У травні 2021 року переїхав на Закарпаття[18].

Учасник відновлення меморіальної дошки Юрію Шевельову у Харкові (2022).[19]

Примітки

  1. Особливості вітчизняної дерусифікації. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  2. Єкатєріна ІІ, геть з України! Чому декомунізація в часи війни важлива. espreso.tv (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  3. а б НА ХАРКІВЩИНІ ПРОЙШОВ ЗЛІТ «ВОЛОНТЕР XXI СТОРІЧЧЯ»[недоступне посилання]
  4. Журавель, Дмитро (13 лютого 2022). «Ми добили Ленінів, але роботи ще вистачає». Як харків’янин Вадим Поздняков став головним декомунізатором України. ШоТам (укр.). Процитовано 20 жовтня 2023.
  5. В Харькове прошло факельное шествие. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 22 травня 2019.
  6. Декоммунизация в Харькове: активисты сами меняют названия и советуются с горожанами в сети. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
  7. На Харківщині від пам’ятників Леніну повністю очистили ще один район, - активісти. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
  8. Харківський осередок ВГО «Сокіл» провів акцію проти російського бізнесу в Україні
  9. У Харкові невідомі побили проукраїнських активістів. nv.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 23 травня 2019.
  10. В Харькове избили Позднякова и Заверуху. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 13 жовтня 2023.
  11. В Харькове избили Позднякова и Заверуху. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 13 жовтня 2023.
  12. Волонтер назвал провокацией ФСБ участившиеся попытки российских артистов приехать в Украину на гастроли. Гордон. 3 березня 2020. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 25 січня 2022.
  13. У Харкові скасували концерт коміка за виступи в окупованому Криму. Укрінформ. 28 січня 2020. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 9 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. МІНКУЛЬТ ВІДМОВИВСЯ ВНОСИТИ ПАМ'ЯТНИК ЖУКОВУ В ХАРКОВІ ДО РЕЄСТРУ НЕРУХОМИХ ПАМ'ЯТОК 0 • 04.02.2020 • Харків Times. 5 канал. 24 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 24 лютого 2020.
  16. Комарова, Ольга (9 травня 2020). Монумент Ватутіну у Києві: бути чи не бути пам\u0027ятнику радянському генералу?. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. Підсумки 2022 року на Закарпатті: "Рік потужного загартування України та її народу" ЕКСКЛЮЗИВНО. Суспільне.
  19. У Харкові відкрили відновлену пам'ятну дошку Юрію Шевельову. Укрінформ. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 9 березня 2022.

Посилання