Список найбільших зір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
До приведеного нижче списку включено найбільші за розміром відомі зорі. Як одиницю виміру радіусу зірки використано екваторіальний радіус Сонця — 695 500 км.
Точний порядок зірок у цьому списку з низки причин до кінця не визначений. Приміром, відстані до більшості з наведених зірок у різному ступені неточні, що впливає на визначення розміру зірок, також деякі великі зірки мають протяжні атмосфери і непрозорі пилові оболонки і диски, або пульсують.
Співвідношення розмірів планет Сонячної системи та деяких добре відомих зір, включаючи VY Великого Пса:
- Меркурій <Марс <Венера <Земля;
- Земля <Нептун <Уран <Сатурн <Юпітер;
- Юпітер <Вольф 359 <Сонце <Сіріус;
- Сіріус <Поллукс <Арктур <Альдебаран;
- Альдебаран <Рігель <Антарес <Бетельгейзе;
- Бетельгейзе <μ Цефея <VV Цефея A <VY Великого Пса.
Список[ред. • ред. код]
| Зоря | Радіус, R☉ |
|
|---|---|---|
| № | Позначення | |
| 1 | VY Великого Пса | 1800—2100[1] |
| 2 | WOH G64 | 1738 [2] |
| 3 | VV Цефея A | 1600—1900 |
| 4 | V354 Цефея | 1520 |
| 5 | KW Стрільця | 1460 |
| 6 | KY Лебедя | 1420 |
| 7 | μ Цефея («гранатова зоря» Гершеля) | 1420 |
| 8 | V509 Кассіопеї | 910 |
| 9 | V838 Єдинорога | 800 |
| 10 | V382 Кіля | 747 |
| 11 | Антарес (α Скорпіона) | 700[3] |
| 12 | Бетельгейзе (α Оріона) | 650 (800) |
| 13 | S Пегаса | 580[4] |
| 14 | S Золотої Риби | 550 |
| 15 | T Цефея | 540[5] |
| 16 | S Оріона | 530[6] |
| 17 | W Гідри | 520[7] |
| 18 | 119 Тільця | 510[8] |
| 19 | R Кассіопеї | 500[9] |
| 20 | Везен (δ Большого Пса) | 482 |
| 21 | χ Лебедя | 470[10] |
| 22 | Рас Альгеті (α Геркулеса) | 460 |
| 23 | ρ Кассіопеї | 450 |
| 24 | Міра A (ο Кита) | 400[11] |
| 25 | η Кіля | 400 |
| 26 | R Золотої Риби | 370 |
| 27 | HR Киля | 350 |
| 28 | R Льва | 350[12] |
| 29 | Зоря Пістолет | 340 |
| 30 | La Superba (Y Canum Venaticorum) | 300 |
| 31 | Денеб (α Лебедя) | 220 |
| 32 | LBV 1806-20 | 200 |
| 33 | ε Візничого A | 175 |
| 34 | Хедус I (ζ Візничого) | 160[13] |
| 35 | Еніф (ε Пегаса) | 150 |
| 36 | Гакрукс (γ Південного Хреста) | 113 |
| 37 | Альбірео (β Лебедя) A1 | 109 |
| 38 | Аламак (γ Андромеди) | 83 |
| 39 | Арнеб (α Зайця) | 77 |
| 40 | Рігель (β Оріона) | 70 |
| 41 | Авіор(ε Кіля) | 70 |
| 42 | R Північної Корони | 65 |
| 43 | Канопус(α Кіля) | 65 |
| 44 | Мінтака(δ Оріона) | 60 |
| 45 | Альнітак(ζ Оріона) | 60 |
| 46 | Мірфак(α Персея) | 60 |
| 47 | Мекбуда(ζ Близнюків) | 60 |
| 48 | η Орла | 60 |
| 49 | Етамін(γ Дракона) | 50 |
| 50 | Альдебаран (α Тільця) | 43[14] |
| 51 | Кохаб (β Малої Ведмедиці) | 41 |
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Roberta M. Humphreys. VY Canis Majoris: The Astrophysical Basis of Its Luminosity (pdf) (англійською). Процитовано 12 серпня 2009.
- ↑ K. Ohnaka, et al. Spatially resolved dusty torus toward the red supergiant WOH G64 in the Large Magellanic Cloud. Table 3 page 7 «derived from our radiative transfer modeling.»
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (ALF SCO) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (S PEG) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (T CEP) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (S ORI) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (W HYA) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (119 TAU) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (R CAS) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (KHI CYG) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ H.C.Woodrua, M. Eberhardta, T. Driebe и др. Interferometric observations of the Mira star o Ceti with the VLTI/VINCI instrument in the near-infrared (pdf) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ D. Fedele, M. Wittkowski, F. Paresce, M. Scholz, P.R. Wood, S. Ciroi. The K-band intensity profile of R Leonis probed by VLTI/VINC (англійською). Процитовано 12 серпня 2009.
- ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (ZET AUR) (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
- ↑ Richichi, A.; Roccatagliata, V. Aldebaran's angular diameter: How well do we know it? (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-12. Процитовано 2009-08-12.
