Сребреник
| Місто | |
|---|---|
| Сребреник Srebrenik/Сребреник | |
 Вид на Сребреніцьку фортецю | |
| Координати 44°42′26″ пн. ш. 18°29′31″ сх. д.H G O | |
| Країна |  Боснія і Герцеговина |
| Суб'єкт конфедерації | Федерація Боснії і Герцеговини |
| Кантон | Тузланський |
| Громада | Сребреник |
| Мер | Ніхад Омерович (коаліція ПДД/АКМ)[2] |
| Перша згадка | 1333 |
| Площа | 5,93 км² |
| Висота центру | 252 м  |
| Населення | ▲ 7 163[1] (2013) |
| Густота населення | 1207,93 осіб/км² |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+387) 35 |
| Поштовий індекс | 75350 |
| Статистичний номер населеного пункту | 149110[3] |
| GeoNames | 3190158, 3294885 |
| OSM | ↑2528152 ·R (Тузланський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина) |
| Офіційний сайт | www.srebrenik.ba |
  Сребреник Сребреник (Боснія і Герцеговина) | |
 | |
 Сребреник у Вікісховищі | |
Сребреник (босн. і хорв. Srebrenik, серб. Сребреник) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, на території Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади в Тузланському кантоні. Лежить на автомобільній дорозі та залізничній вітці Брчко—Тузла—Сараєво.
Відомий своєю середньовічною фортецею.
Перша писемна згадка про існування цього стародавнього міста знаходиться у грамоті Стефана Котроманича від 15.02.1333, якою він як боснійський бан передає Дубровницькій Республіці Стон і Стонський Рат, відкриваючи торговельні шляхи Дубровника з Боснією. У той час Сребреник був столицею середньовічної Боснії, якою правили Котроманичі, встановивши її найширші рубежі. Боснія тоді простиралася від Сави на півночі, Задара і Книна на заході та Герцег-Нового на південному сході. Угорський король Матвій Корвін у жовтні 1464 вдерся з військом у північно-східну Боснію і взяв Сребреник. Із завойованих місцевостей він утворив Сребреніцьку бановину, яку влаштував за суворими військовими принципами. Командиром бановини поставив хорватського дворянина Ніколу Ілоцького.
Немає достеменних відомостей про час побудови Сребреніцької фортеці, але цілком певно, що збудували її угорці під час свого врядування у Боснії. Пізніші володарі цього краю турки добудували її, про що свідчить прибудована мечеть, яка служила потребам турецької військової залоги.
У період після османського панування Сребреник на тривалий час опинився на узбіччі історії. Повторне історичне пробудження Сребреник пережив після Другої світової війни. Будівництво залізниці Брчко—Бановичі та відрізку автошляху Жупаня—Сараєво—Опузен дало місту поштовх до осучаснення і розвитку.
| Національність[4] | 2013 | 1991 | 1981 | 1971 |
| Мусульмани | 4 532 (85,44 %) | 3 625 (87,37 %) | 2 023 (93,13 %) | |
| Серби | 172 (3,24 %) | 147 (3,54 %) | 80 (3,68 %) | |
| Хорвати | 87 (1,64 %) | 69 (1,66 %) | 31 (1,42 %) | |
| Югослави | 351 (6,61 %) | 257 (6,19 %) | 15 (0,69 %) | |
| Інші та невизначені | 162 (3,05 %) | 51 (1,22 %) | 23 (1,05 %) | |
| Разом | 13 691[5] | 5 304 | 4 149 | 2 172 |
- ↑ Прелиминарни резултати Пописа становништва, домаћинстава и станова у Босни и Херцеговини 2013, Агенција за статистику БиХ, Сарајево, 5. 11. 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2018. Процитовано 10 квітня 2017. [Архівовано 2013-11-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Srebrenik. izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 15. 11. 2016.
- ↑ Sistematski spisak općina i naselja (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 8. 5. 2016. [Архівовано 2016-05-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ и СФРЈ, попис становништва 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, и 1991. године. (сербо-хорв.)
- ↑ Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013, РЕЗУЛТАТИ ПО НАСЕЉЕНИМ МЈЕСТИМА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Нормативний контроль |