Брчко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брчко
Brčko
Брчко

Брчко
Основні дані
44°52′42″ пн. ш. 18°48′33″ сх. д. / 44.87833° пн. ш. 18.80917° сх. д. / 44.87833; 18.80917Координати: 44°52′42″ пн. ш. 18°48′33″ сх. д. / 44.87833° пн. ш. 18.80917° сх. д. / 44.87833; 18.80917
Країна Боснія і Герцеговина
Регіон Округ Брчко
Район муніципалітет Брчко
Столиця для Округ Брчко (адміністративний поділ Боснії і Герцеговини, місцеве самоврядування, адміністративна одиниця країни першого рівня)
Засновано 1526
Площа 208 км²
Населення 81 295 (1991)
Висота НРМ 92 м
Міста-побратими Сент-Луїс (2008)[1], Смедеревська Паланкаd, Самсун, Мостар
Телефонний код (387) 049
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3203521
OSM 2528143 ·R (Округ Брчко)
Поштові індекси 76100
Міська влада
Мер міста Анто Домич
(ХДС БіГ)
Вебсайт Brčko.org
Мапа
Брчко. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Брчко
Брчко
Брчко (Боснія і Герцеговина)


CMNS: Брчко у Вікісховищі

Брчко (босн. Brčko, серб. Брчко) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, адміністративний центр округу Брчко. Воно лежить на березі річки Сави через Хорватію. Станом на 2013 рік в окрузі проживає 83 516 жителів, тоді як у місті Брчко - 39 893 жителів.

Брчко є єдиним цілком самоврядним вільним містом, яке зараз існує в Європі.[2]

Назва[ред. | ред. код]

Назва міста, швидше за все, пов’язана з Бреуці (грецьке Βρεῦκοι), підплемені паннонських племен іллірій, які мігрували в околиці сьогоднішнього Брчко з територій культури Ямної в 3-му тисячолітті до нашої ери. Брейчі дуже чинив опір римлянам, але був завойований у 1 столітті до нашої ери, і багато з них були продані як раби після їх поразки. Вони почали отримувати римське громадянство за часів правління Траяна.

Ряд Бреучі мігрували і оселилися в Дакії, де на їх честь були названі місто, що називається Берек або Бречку, річка (річка Бречку) і гора Мунджі Брекулуй в сучасній Румунії.

Географія[ред. | ред. код]

Округ Брчко та місто Брчко

Місто розташовано при впадінні річки Брка в Саву на правому березі останньої. Брчко прилягає до боснійсько-хорватського кордону, що тягнеться вздовж Сави, навпроти хорватського села Ґуня. На схід від міста простирається родюча Семберія, а приблизно за десять кілометрів на південь — здіймаються гірські схили Маєвиці. Місто є важливим транзитним центром, через нього проходить найважливіший шлях сполучення, який з'єднує західну і східну частини Республіки Сербської та південну і північну частини Федерації Боснії і Герцеговини.

Історія[ред. | ред. код]

У першому столітті до н.е. ці місця завоювали римляни. Після розпаду Західної Римської імперії, цей край на короткий проміжок часу ввійшов до складу держав східних готів і потім аварів.

Брчко як поселення і фортеця вперше згадується в 1526 або ж 1533 році. У літописах відзначалося, що поштовхом у розвитку поселення послужило прокладення гравійної дороги з Тузли в Брчко в 1548 р.

На початку XVII століття селище Брчко мало близько 200 будинків, дві лазні, башту і переживало бурхливий розвиток, особливо з початком візницького промислу солі з Тузли.

Брчко стає важливим транзитним центром для експорту солі та інших товарів у Славонію і Срем та далі в західніші австро-угорські землі. Завдяки своєму географічному положенню, Брчко стає важливим торговельним центром Боснії з сусідніми країнами.

У 1718 р. австро-угорська армія загарбала землі на північ від Сави, а Брчко при цьому було повністю зруйновано.

З моменту заснування Дунайського пароплавства 1830 р., яке мало у Брчко свою контору і порт на річці Сава, з Брчко експортувалося 25-30 тис. тонн сухих слив в Австрію, Німеччину, Англію і США.

Тодішню важливість підсилив і той факт, що австрійський уряд свою консульську установу переніс з Тузли в Брчко. У той час округ Брчко охоплював територію близько 920 км². Було відкрито і пароплавне сполучення, зокрема з Белградом, а перші кораблі припливли в Брчко в 1862 році.

У Брчко в 1869 р. з'явився телеграф, а 2 квітня 1870 р. запрацювала і пошта. Важливо відзначити і 1883 рік, коли у Брчко було відкрито ремісниче училище, перший середній навчальний заклад у цій частині Боснії, а 1900 року було введено в експлуатацію міську друкарню.

У середині XIX сторіччя в місті і великих селах відкривається низка громадянських початкових шкіл - католицьких, православних, ісламських, і єврейська, яку 1872 р. відвідували 32 учні. Зведено і численні мусульманські, католицькі і православні релігійні об'єкти.

В кінці XIX століття було побудовано серед іншого:

На початку ХХ ст. у Брчко було п'ять готелів і 6 банків. У цей період Брчко мало кілька закладів спиртової промисловості, два млини, дві цегельні тощо.

Брчко з моменту його утворення має ознаки багатонаціональності, багатокультурності та багатоконфесійності, підвалин, на яких засновано і округ Брчко Боснії і Герцеговини.

За даними першого перепису 1879 року у Брчко було 2 901 жителів.

Згідно з переписом 1910 року Брчко і навколишня місцевість являли собою найбільш населений повіт у районі Тузли. На площі 928 км² мешкали 57 788 жителів, на понад 12 000 більше, ніж 1879 р., а в самому місті проживало 6 517 людей.

Другу світову війну (1941 р.) місто Брчко зустріло з населенням 8 900 осіб. Згідно з останнім переписом населення 1991 року на території громади Брчко (у 57-х населених пунктах), які простягаються на 493 квадратні кілометри, проживало 87 332 мешканців: боснійців — 33%, хорватів — 28%, сербів — 21% та інших, з яких 41 406 осіб — у місті. За загальними оцінками, на початку 2003 р. в окрузі Брчко, який за площею рівновеликий (493 км²) з громадою Брчко в 1991 р., жило в цілому близько 85 тисяч представників усіх трьох державотворчих народів БіГ.

Після агресії проти Боснії і Герцеговини та етнічних чисток населення (шляхом численних злочинів) напіввійськовими утвореннями з Сербії за посібництва ЮНА[3] національний склад населення у Брчко суттєво змінився на користь сербів порівняно з тим, який був у 1991 році.

Брчко був одним з основних питань, що обговорювалися в Дейтонському мирному договорі. Після кількох тижнів інтенсивних переговорів питання Брчко мав вирішити міжнародний арбітраж. Арбітраж Брчко вирішив у травні 1997 р., Що Брчко буде спеціальним округом, яким керуватиме представник посла від міжнародної спільноти. Першим послом у Брчко був американець із допоміжним персоналом з Великої Британії, Швеції, Данії та Франції.

Першою міжнародною організацією, що відкрила офіс у Брчко на той час, була Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), очолювана Рендольфом Хемптоном.

Після засідання ПОС 23 травня 2012 року було вирішено зупинити, а не припинити мандат Міжнародного наглядача Брчко. Арбітраж Трибуналу в Брчко, разом із припиненим наглядом за Брчко, все ще існуватимуть.[4]

Демографія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Населення населених пунктів - район Брчко
Поселення 1948. 1953. 1961. 1971. 1981. 1991. 2013.
Разом 49,969 65,078 62,952 74,771 82,768 87,627 83,516
1 Бієла 2,539 1,923
2 Боче 1,253 1,270
3 Бодеріште 965 661
4 Брчко 17,949 25,337 31,437 41,406 39,893
5 Брезік 413 601
6 Брезове Поле 335 1,292
7 Брезове Поле Село 1,393 251
8 Брка 2,044 2,234
9 Брод 1,042 1,286
10 Буковац 430 268
11 Чанде 377 321
12 Церик 280 233
13 Чосета 507 732
14 Донджі Рахіч 647 366
15 Донжи Зовік 481 494
16 Дубраве 1,338 1,463
17 Дубравіце Донє 396 315
18 Горіце 1,097 654
19 Горні Рахіч 2,167 3,403
20 Горні Зовік 1,569 1,408
21 Грбавиця 557 1,527
22 Балки 303 1,109
23 Крепшич 1,156 696
24 Ланішта 656 450
25 Маоча 2,886 3,030
26 Маркович Поле 470 370
27 Огороджений 734 815
28 Омербеговача 895 1,074
29 Паланка 1,394 1,439
30 Потокарі 893 1,063
31 Расшляні 1,155 1,078
32 Розлєво 341 233
33 Репіно Брдо 246 247
34 Сандічі 420 430
35 Шаторовічі 1,238 1,472
36 Скакава Доня 2,272 2,037
37 Скакава Горня 1,737 1,352
38 Слієпчевичі 371 298
39 Станові 353 238
40 Штрепці 861 712
41 Трн'янці 313 245
42 Улице 1,266 892
43 Уловичі 912 752
44 Вітановічі Доні 419 396
45 Вучіловац 700 254
46 Вукшич Доні 644 352
47 Вукшич Горні 821 579

Етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад – Округ Брчко
2013. 1991. 1981. 1971. 1961.
Разом 39,893 (100.0%) 41,406 (100.0%) 31,437 (100.0%) 25,337 (100.0%) 17,949 (100,0%)
Серби 19,420 (48.68%) 8,253 (19.93%) 5,532 (17.60%) 5,481 (21.63%) 5,260 (29.31%)
Бошняки 17,489 (43.84%) 22,994 (55.53%) 16,725 (53.20%) 15,651 (61.77%) 5,431 (30.26%)
Хорвати 1,457 (3.652%) 2,894 (6.989%) 2,157 (6.861%) 2,663 (10.51%) 2,472 (13.77%)
Інші 996 (2.497%) 2,054 (4.961%) 468 (1.489%) 327 (1.291%) 78 (0.435%)
Цигани 333 (0.835%) 5 (0.016%) 6 (0.024%) 4 (0.022%)
Албанці 77 (0.193%) 86 (0.274%) 115 (0.454%) 65 (0.362%)
Югослави 60 (0.150%) 5,211 (12.59%) 6,351 (20.20%) 952 (3.757%) 4,250 (23.68%)
Чорногорці 31 (0.078%) 65 (0.207%) 82 (0.324%) 278 (1.549%)
Македонці 24 (0.060%) 16 (0.051%) 19 (0.075%) 35 (0.195%)
Словенці 4 (0.010%) 19 (0.060%) 25 (0.099%) 55 (0.306%)
Турки 2 (0.005%)
Угорці 13 (0.041%) 16 (0.063%) 21 (0.117%)
Етнічний склад – Округ Брчко
2013. 1991. 1981. 1971. 1961.
Разом 83,516 (100.0%) 87,627 (100.0%) 82,768 (100.0%) 74,771 (100.0%) 62,952 (100.0%)
Бошняки 35,381 (42.36%) 38,617 (44.07%) 32,434 (39.19%) 30,181 (40.36%) 16,484 (26.19%)
Серби 28,884 (34.58%) 18,128 (20.69%) 16,707 (20.19%) 17,709 (23.68%) 17,897 (28.43%)
Хорвати 17,252 (20.66%) 22,252 (25.39%) 23,975 (28.97%) 24,925 (33.34%) 21,994 (34.94%)
Інші 1,268 (1.518%) 2,899 (3.308%) 1,033 (1.248%) 553 (0.740%) 117 (0.186%)
Цигани 490 (0.587%) 6 (0.007%) 7 (0.009%) 4 (0.006%)
Албанці 105 (0.126%) 116 (0.140%) 122 (0.163%) 83 (0.132%)
Югослави 67 (0.080%) 5,731 (6.540%) 8,342 (10.08%) 1,086 (1.452%) 5,904 (9.379%)
Чорногорці 31 (0.037%) 87 (0.105%) 112 (0.150%) 326 (0.518%)
Македонці 25 (0.030%) 29 (0.035%) 27 (0.036%) 45 (0.071%)
Словенці 9 (0.011%) 23 (0.028%) 33 (0.044%) 71 (0.113%)
Турки 3 (0.004%)
Українці 1 (0.001%)
Угорці 16 (0.019%) 16 (0.021%) 27 (0.043%)


Транспорт[ред. | ред. код]

Залізниця[ред. | ред. код]

Залізнична станція знаходиться недалеко від центру міста на лінії від Вінківців до Тузли. Однак до Брчко вже не курсує жоден пасажирський поїзд. Найближча діюча залізнична станція знаходиться в Гуньї, Хорватія; просто з іншого боку кордону.

Спорт[ред. | ред. код]

У Брчко є три футбольних клуби (ФК "Єдінство Брчко", "ФК" Локомотива "Брчко та наймолодший клуб" ФК Ілічка 01 "). Всі вони виступають у Другій лізі Республіки Сербської.

Особливості[ред. | ред. код]

Брчко має найбільший порт в Боснії, на річці Сава. Окрім цього, у місті Брчко є також школа економіки Університету Східного Сараєво та місцевий театральний фестиваль.

Галерея[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Брчко побратим:

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/brcko-bosnia-and-herzegovina/
  2. Geoghegan, Peter (2014-05-14). Welcome to Brčko, Europe’s only free city and a law unto itself. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2020-09-06. 
  3. http://dns1.vjesnik.hr/pdf/2003%5C12%5C11%5C02A2.PDF[недоступне посилання з червня 2019]
  4. http://www.ohr.int/ohr-dept/presso/pressb/default.asp?content_id=47197
  5. Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Prvi dio - Samsun. Portal Brčko. Процитовано June 26, 2015. [недоступне посилання з 01.12.2016]
  6. Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Drugi dio - St. Luis. Portal Brčko. Процитовано June 26, 2015. [недоступне посилання з 01.12.2016]
  7. Koliko znamo o bratskim gradovima Brčkog? Treći dio - Smederevska Palanka. Portal Brčko. Процитовано June 26, 2015. [недоступне посилання з 01.12.2016]