Срібна трава сива

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Срібна трава сива
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Срібна трава (Corynephorus)
Вид:
C. canescens
Біноміальна назва
Corynephorus canescens

Срібна трава сива[1], булавоносець сіруватий[2] (Corynephorus canescens) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й Марокко. Етимологія: лат. canescens — «сивуватий, сіруватий»[3].

Багаторічна рослина, яка росте в скупченнях або пучках. Стебла прямостійні або висхідні, 10–30(45) см завдовжки; 2–5 вузлів. Листові піхви шорсткуваті. Лігули 1.5–3.5 мм завдовжки, гострі. Листові пластини ниткоподібні, 2–6 см x 0.3–0.5 мм, жорсткі, сіро-зелені, поверхня шорсткувата[4][2].

Волоть стисла, 2–8 см завдовжки, сріблясто-сіра. Колоски дрібні, 2-квіткові. Колоскові луски довше квіткових, ланцетні, майже однакові, 3–4(5) мм завдовжки. Нижня квіткова луска яйцювата, (1.6)1.8–2.2 мм завдовжки, біля основи волосиста. Пиляків 3; 1.2–1.6 мм завдовжки[4][2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Європі (Австрія, Литва, Латвія, Естонія, Білорусь, Бельгія, Велика Британія, Данія, західноєвропейська Росія, Чехія, Словаччина, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія [у т.ч. Сардинія], Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція, Україна) й Марокко[4][5].

В Україні зростає в розріджених борах і суборах, на узліссях і відкритих піщаних місцях, на занедбаних полях з піщанистим ґрунтом — в Поліссі та Розточсько-Опільських лісах, часто; в зах. ч. Лісостепу, рідко; відомий в ок. Кропивницького[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Corynephorus canescens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 446. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
  4. а б в Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13.01.2019. (англ.)