Станишівка (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Станишівка
Stanyshivka zht gerb.png Stanyshivka zht prapor.png
Герб Прапор
церква Святого Миколая
церква Святого Миколая
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Рада/громада Станишівська сільська рада
Код КОАТУУ 1822086801
Основні дані
Засноване 1616
Населення 2058
Площа 1,97 км²
Густота населення 1044,67 осіб/км²
Поштовий індекс 12430
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°13′13″ пн. ш. 28°42′58″ сх. д. / 50.22028° пн. ш. 28.71611° сх. д. / 50.22028; 28.71611Координати: 50°13′13″ пн. ш. 28°42′58″ сх. д. / 50.22028° пн. ш. 28.71611° сх. д. / 50.22028; 28.71611
Середня висота
над рівнем моря
208 м
Водойми Тетерів
Місцева влада
Адреса ради 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка, вул. Кооперативна, 3, тел. 51-94-06, 51-99-45
Карта
Станишівка. Карта розташування: Україна
Станишівка
Станишівка
Станишівка. Карта розташування: Житомирська область
Станишівка
Станишівка

Станишівка у Вікісховищі?

Станиші́вка[1]село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення 2058 осіб. Орган місцевого самоврядування — Станишівська сільська рада. Село фактично є південно-східним передмістям Житомира.

Назва[ред. | ред. код]

За однією з версій село названо в честь краківського єпископа Станіслава (Станек, Станеш) Щепановського (1030-1079), канонізованого у 1253 році, який вважався небесним покровителем Польщі. Інша версія, що станишівський міст служив шляхом до пристанища козацького стану, звідки і пішла назва села Станишівка. Говорять, що тут зупинявся гетьман Іван Мазепа, під час перехода із Житомира до Бердичева.

Історія[ред. | ред. код]

В селі знаходиться городище ХІІ-ХІІІ ст. та XIV—XVIII ст.

Село згадується в списку мешканців м. Іванкова та сіл, що до нього належать від 5 лютого 1683 р.

У 1861 р. на кошти держскарбниці була побудована дерев'яна церква Святого Миколая. До приходу належали: с. Псище (зараз Зарічани), Слобода-Селець та слобода Смолянка (зараз район Житомира).

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Герб села являє собою прямокутний щит із заокругленими нижніми кутами. Так званий англійський щит. На гербі зображені основні історичні пам’ятки с. Станишівка. Герб розміщений у золотому картуші, із колосками пшениці та гілочками хмелю, який рекомендований Українським геральдичним товариством, та прикрашений сільською короною, яка вказує на статус села. Знизу на картуші рік заснування села. Їх золотий колір свідчить, про багатство, знать, а також за християнським значенням – справедливість та милосердя.

Церква – культурна та архітектурна пам’ятка, духовний осередок села. Її біле тло позначає світ, шляхетність, вищу владу. Птах тетерук біля річки символізує назву річки Тетерів, яка розділяла село. З історії (колишня територія Станишівської сільської ради – це район Паперової фабрики, район Смолянки). Козак на коні вказує на силу і вірність, на захисника Вітчизни, символізує рух українського народу до свободи і незалежності. Зображений на червоному тлі, що значить хоробрість, мужність, любов, кров пролиту в боротьбі. Верба – крихке, але життєстійке дерево, її зелений колір значить надію та родючість, достаток, свободу, життя. Герб розділений золотою стрічкою навхрест, яка символізує благородство, а також правдивість та чистоту помислів.

Прапор[ред. | ред. код]

Прямокутне полотнище червоного кольору. Зліва, біля древка — рівносторонній трикутник білого кольору із зображенням козака (трикутник горизонтального розташування), обрамлення трикутника золотою стрічкою.

Прапор побудований на основі кольорового вирішення герба і несе таку ж символіку. Червоний колір значить хоробрість, мужність, любов, кров пролиту в боротьбі. Білий колір позначає світ, шляхетність, вищу владу. Золота стрічка, зображена жовтим кольором, свідчить про багатство, знать, а також за християнським значенням – справедливість та милосердя. Козак на коні вказує на силу і вірність, на захисника Вітчизни, символізує рух українського народу до свободи і незалежності.

Сільські чиновники 2011 року[ред. | ред. код]

  • Сільський голова — Матвійчук Юрій Вікторович
  • секретар — Клименко Катерина Анатоліївна
  • спеціаліст-землевпорядник — Федорчук Анатолій Іванович
  • головний бухгалтер — Голуб Наталія Андріївна
  • касир — Карлінська Тетяна Дмитрівна
  • паспортист, начальник ВОС — Герасимчук Ганна Григорівна
  • діловод — Цьмох Ніна Іванівна
  • спеціаліст-юрисконсульт — Кирильчук Ірина Віталіївна

Економіка[ред. | ред. код]

Через свою близькість до Житомира села має розвинуту економіку. В селі розташована Житомирська фармацевтична фабрика Vishpha, Дитяча обласна лікарня та Житомирська районна лікарня. Є магазини та кафе Тераса.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]