Стасюк Олег Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стасюк Олег Степанович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Стасюк Олег Степанович.jpg
Загальна інформація
Народження 7 грудня 1968(1968-12-07)
Вільногірськ
Смерть 24 листопада 2014(2014-11-24) (45 років)
помер від поранень
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування
42-й БТрО ЗСУ «Рух Опору».png
42 БТрО
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Степа́нович Стасю́к — солдат, Збройні сили України.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

У школі займався боксом, гирьовим спортом, класичною боротьбою. Протягом 1986—1988 років проходив строкову службу в РА, старший сержант.

1994 року закінчив Запорізький машинобудівний інститут (факультет автомобіле- й тракторобудування). 1997 року переїхав з родиною на проживання в село Балабине.

Працював у ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро „Прогрес“ імені академіка О. Г. Івченка» у лабораторії авіадвигунів при інженерному складі.

Активіст НРУ. Брав участь у Євромайдані.

З лютого 2014 року добивався запису у військкоматі, займалися відновленням Кіровоградської військової частини. З серпня 2014-го — стрілець відділення охорони, 42-й батальйон територіальної оборони «Рух Опору». Зумів вийти з Іловайського котла. Згодом частина перебувала в Дебальцевому.

23 листопада важкопоранений — потрапив під обстріл на мосту в складі колони, що висувалася на передову, перший БТР горів. У другому перебував і Стасюк, оминути не встигли, потрапили під розрив снаряда. 24-го помер у лікарні Артемівська. Без Олега лишилися дружина Ольга, доньки Катерина та Ганна.

Похований в Балабиному.

Нагороди[ред.ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).

Джерела[ред.ред. код]