Балабине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Балабине
Балабине
Zaporiz.jpg
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Запорізький район
Рада Балабинська селищна рада
Код КОАТУУ: 2322155300
Основні дані
Засноване 1777 як село Петрівка
Статус з 1938 року
Площа 2,613 км²
Населення 6 180 (2016)[1]
Густота 2365 осіб/км²
Поштовий індекс 70435—436
Телефонний код +380 61
Географічні координати 47°44′39″ пн. ш. 35°13′13″ сх. д. / 47.74417° пн. ш. 35.22028° сх. д. / 47.74417; 35.22028Координати: 47°44′39″ пн. ш. 35°13′13″ сх. д. / 47.74417° пн. ш. 35.22028° сх. д. / 47.74417; 35.22028
Висота над рівнем моря 35 м
Водойма Каховське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція: з.п. Балабине
До станції: 0 км
До райцентру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: км
До обл. центру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: км
Селищна влада
Адреса 70435, Запорізька обл., Запорізький р-н, смт. Балабине, вул. Урицького, 2
Карта
Балабине is located in Україна
Балабине
Балабине
Балабине is located in Запорізька область
Балабине
Балабине

Бала́бине (колишнє Петрівка, Петрівське, Строганове) — селище міського типу, розташоване в Запорізькому районі Запорізької області. Населення становить 6 168 осіб. Орган місцевого самоврядування — Балабинська селищна рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Балабине знаходиться на лівому березі річки Дніпро у верхів'ях Каховського водосховища. Від річки селище відокремлюють затоки Кушугум, Балабинська та інші затоки і озера. Вище за течією примикає місто Запоріжжя, нижче за течією примикає смт Кушугум. Поруч проходять автошлях Н08 і залізниця, зупинний пункт Балабине, станція Кушугум за 1,5 км.

Історія[ред.ред. код]

В околицях села розташовано кілька курганів, т. зв. Сиротиніних могил, в яких знайдені поховання епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), Скіфського часу (V—IV ст. до н. е.) і кочівників X—XII ст. (печенігів і половців).

Село засноване наприкінці XVIII століття на місці зимівника Запорізької Січі. Пізніше тут оселилися робітники Хортицької судноверфі та службовці прикордонної митниці. Назване на честь Петра Балабина — командира одного із загонів морської піхоти часів кримських походів 1739 року[2].

З 1917 — у складі УНР та Української Держави Павла Скоропадського.

Містечко постраждало від геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933. З 1941 по 1943 — у складі Німеччини.

У 1960—1969 споруджено 983 житлові будинки, кінотеатр «Дніпро».

З 1991 — у державі Україна.

Сучасність[ред.ред. код]

22 лютого 2014 активісти Майдану повалили пам'ятник В. Леніну в рамках акції декомунізації символічного простору України.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення[ред.ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016
4711 6742 6187 5657 6180

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред.ред. код]

українська мова російська
84,07% 15,37%

Економіка[ред.ред. код]

  • Комплекс відпочинку «Клер Хауз».
  • Запорізький обласний онкологічний диспансер.

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Балабинський НВК
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі уродженці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.

Посилання[ред.ред. код]