Стефанчук Руслан Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Стефанчук.
Стефанчук Руслан Олексійович
Народився29 жовтня 1975(1975-10-29) (48 років)
Тернопіль
ГромадянствоУкраїна Україна
НаціональністьУкраїнець
Діяльністьадвокат, політик
Галузьполітик
Alma materХмельницький Університет Управління та Права імені Леоніда Юзькова
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
Вчене званняпрофесор, член-кореспондент Національної академії правових наук України
Знання мовукраїнська, англійська, російська, польська, латина і німецька
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України, перший заступник Голови Верховної Ради України і голова Верховної Ради України[1]
Партіябезпартійний
БатькоОлексій Стефанчук
Брати, сестриСтефанчук Микола Олексійович
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України
IMDbID 10313275

Стефанч́ук Русл́ан Олекс́ійович — український правознавець та політик, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України. Займався також адвокатською діяльністю. З 2019 року — радник Президента України, представник президента у Верховній раді й головний ідеолог партії "Слуга народу"[2].

Життєпис

Народився 29 жовтня 1975 року в Тернополі у сім'ї студентів-медиків.

Освіта:

Як помічник співпрацював з народним депутатом від блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Анатолієм Матвієнком, а також віце-прем'єром Степаном Кубівим.[3][4]

У 2011—2013 завідував відділом проблем розвитку національного законодавства в Інституті законодавства Верховної Ради України. До 2019 року займався виключно науковою діяльністю, працював у Хмельницькому університеті управління та в Національній академії прокуратури України.[5][6]

Радник Президента України

18 квітня 2019 кандидат у Президенти Зеленський в ток-шоу «Право на владу» назвав Руслана Стефанчука однією з ключових фігур своєї команди, ідеологом партії «Слуга народа» та експертом з реформування державних правових інститутів та законопроектної роботи.

З 21 травня 2019 — радник президента, представник президента у Верховній раді.[7][8][9]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 2 у списку.[10] Безпартійний.[11]

Наукова діяльність

Напрями наукової діяльності — проблеми загальної теорії приватного права, особисті немайнові права фізичних осіб, договірні та деліктні зобов'язання, право інтелектуальної власності, європейське цивільне право, діяльність Європейського суду з прав людини, медичне право, юридична освіта та наука.[12]

Відзнаки

Публікації

Опублікував понад 500 наукових та навчально-методичних праць. Обрані:[12]

  • «Захист честі, гідності та ділової репутації в цивільному праві: монографія» (2001)
  • «Правознавство: навчальний посібник» (2002, 2008)
  • «Цивільне право України: навчальний посібник» (2004, 2009)
  • «Загальнотеоретичні проблеми поняття та системи особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві України: монографія» (2006)
  • «Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): монографія» (2007, 2008)
  • «Юридичне Поділля. Інформаційно-довідкове видання» (2007)
  • «Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: у 2 т.» (у співавт., 2009)
  • «Актуальні проблеми цивільного права: особисті немайнові права» (у співавт., 2010)
  • «Право світової організації торгівлі: Основні установчі акти. Англо-російсько-український глосарій» (у співавт., 2011)
  • «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011)
  • «Охорона і захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб в цивільних правовідносинах» (у співавт., 2011)
  • «Правове письмо: навчально-методичні матеріали» (2011)
  • «Регистрация субъектов предпринимательской деятельности: Россия и СНГ» (у співавт., 2012)
  • «Проблеми законодавчого забезпечення пріоритетних сфер суспільних відносин» (у співавт., 2012)
  • «Цивільне законодавство України в контексті розвитку європейського приватного права: монографія»
  • «Науково-практичний класифікатор цивільного законодавства: науково-практичний посібник» (у співавт., 2013)
  • «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 3: Доктрина приватного права України» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.))
  • «Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді: підручник» (у співавт., 2014)
  • «Класифікаційний адвокатський іспит: навчальний посібник» (у співавт., 2017).

Примітки

  1. ↑ https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/21211
  2. ↑ Партія "Слуга народу" іде на парламентські вибори: хто увійшов до списку. 24 Канал. Процитовано 15 червня 2019.
  3. ↑ Посіпаки: Стефанчук Руслан Олексійович, помічник народного депутата.
  4. ↑ Міністр економіки Кубів призначив собі п'ять позаштатних радників. Українські новини. 26 вересня 2016.
  5. ↑ Хто в команді. Що відомо про радників та експертів Володимира Зеленського. Новое Время. 10 квітня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  6. ↑ Руслан Стефанчук – представник Зеленського у Верховній Раді: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 4 червня 2019.
  7. ↑ Указ Президента України № 312/2019 «Про призначення Р.Стефанчука Радником Президента України — Представником Президента України у Верховній Раді України»
  8. ↑ Команда Зеленського в ефірі. Зе!блог. 19 квітня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  9. ↑ Зеленський представив команду. РБК-Украина (рос.). Процитовано 4 червня 2019.
  10. ↑ На з’їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019)
  11. ↑ Центральна виборча комісія
  12. ↑ а б Національна академія правових наук України. www.aprnu.kharkiv.org. Процитовано 3 квітня 2019.
  13. ↑ Kitsoft. Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 28 квітня 2019.
  14. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №398/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 3 квітня 2019.

Посилання

Руслан Стефанчук
у соціальних мережах
Руслан Стефанчук на сайті Facebook
Руслан Стефанчук на сайті Twitter
Руслан Стефанчук на сайті YouTube
Руслан Стефанчук на сайті Instagram
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стефанчук_Руслан_Олексійович&oldid=25623446