Стефанчук Руслан Олексійович
Стефанчук Руслан Олексійович | |
---|---|
![]() | |
Народився |
29 жовтня 1975 (45 років) Тернопіль |
Громадянство |
![]() |
Національність | Українець |
Діяльність | адвокат |
Alma mater | Khmelnytsky University of Management and Lawd |
Науковий ступінь | доктор юридичних наук |
Вчене звання | професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України |
Знання мов | українська, англійська, російська, польська, латина і німецька |
Посада |
![]() |
Попередник | Ірина Геращенко |
Партія | «Слуга народу» |
Батько | Олексій Стефанчук |
Брати, сестри | • Стефанчук Микола Олексійович |
Нагороди | |
![]() | |||
---|---|---|---|
9-го скликання | |||
Слуга народу | 29 серпня 2019 | — |
Русл́ан Олекс́ійович Стефанч́ук — український правознавець та політик, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України. Займався також адвокатською діяльністю. З 2019 року — радник Президента України, представник президента у Верховній Раді й головний ідеолог партії «Слуга народу»[1], перший заступник голови Верховної Ради України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 29 жовтня 1975 року в Тернополі у сім'ї студентів-медиків.
Освіта:
- загальна середня освіта (з відзнакою), загальноосвітня середня школа № 18, м. Хмельницький, 1992 р.;
- вища освіта (диплом з відзнакою), спеціальність «Правознавство», Хмельницький інститут регіонального управління та права (1997 р.);
- вища освіта, спеціальність «Менеджмент виробничої сфери», Технологічний університет Поділля (1997 р.).
Як помічник співпрацював з народним депутатом від блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Анатолієм Матвієнком, а також віцепрем'єром Степаном Кубівим.[2][3]
У 2011—2013 завідував відділом проблем розвитку національного законодавства в Інституті законодавства Верховної Ради України. До 2019 року займався виключно науковою діяльністю, працював у Хмельницькому університеті управління та права (на сьогодні — Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова) і в Національній академії прокуратури України.[4][5]
Радник Президента України[ред. | ред. код]
18 квітня 2019 кандидат у Президенти Зеленський в ток-шоу «Право на владу» назвав Стефанчука однією з ключових фігур своєї команди, ідеологом партії «Слуга народу» та експертом з реформування державних правових інститутів та законопроектної роботи.
З 21 травня 2019 — радник президента, представник президента у Верховній Раді.[6][7][8]
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 2 у списку.[9] Безпартійний.[10]
У серпні Зеленський спочатку звільнив, а 19 серпня повторно призначив Стефанчука своїм представником у Верховній Раді[11].
Народний депутат України[ред. | ред. код]
Обраний народним депутатом України за партійним списком партії «Слуга народу», повноваження набув 29 серпня 2019 року[12]. Того ж дня обраний Першим заступником Голови Верховної Ради України.
Критика[ред. | ред. код]
За інформацією руху «Чесно», Стефанчук винаймає квартиру у власної тещі, за що розраховується грошима з державного бюджету України як народний депутат, котрий потребує винаймання житла[13].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Напрями наукової діяльності — проблеми загальної теорії приватного права, особисті немайнові права фізичних осіб, договірні та деліктні зобов'язання, право інтелектуальної власності, європейське цивільне право, діяльність Європейського суду з прав людини, медичне право, юридична освіта та наука.[14]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- грамота Хмельницької обласної державної адміністрації (2001, 2007 рр.);
- грамота Міністерства освіти і науки України (2007 р.);
- подяка Міністерства юстиції України (2008 р.);
- лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України у номінації «За наукові досягнення» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 № 1234-р)[15];
- подяка Генерального прокурора України (15.08.2014 р.);
- почесна грамота Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (18.03.2016 р.);
- почесна відзнака Національної асоціації адвокатів України (14.12.2016 р.);
- почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (01.12.2017)[16]
Публікації[ред. | ред. код]
Опублікував понад 500 наукових та навчально-методичних праць. Обрані:[14]
- «Захист честі, гідності та ділової репутації в цивільному праві: монографія» (2001)
- «Правознавство: навчальний посібник» (2002, 2008)
- «Цивільне право України: навчальний посібник» (2004, 2009)
- «Загальнотеоретичні проблеми поняття та системи особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві України: монографія» (2006)
- «Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): монографія» (2007, 2008)
- «Юридичне Поділля. Інформаційно-довідкове видання» (2007)
- «Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: у 2 т.» (у співавт., 2009)
- «Актуальні проблеми цивільного права: особисті немайнові права» (у співавт., 2010)
- «Право світової організації торгівлі: Основні установчі акти. Англо-російсько-український глосарій» (у співавт., 2011)
- «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011)
- «Охорона і захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб в цивільних правовідносинах» (у співавт., 2011)
- «Правове письмо: навчально-методичні матеріали» (2011)
- «Регистрация субъектов предпринимательской деятельности: Россия и СНГ» (у співавт., 2012)
- «Проблеми законодавчого забезпечення пріоритетних сфер суспільних відносин» (у співавт., 2012)
- «Цивільне законодавство України в контексті розвитку європейського приватного права: монографія»
- «Науково-практичний класифікатор цивільного законодавства: науково-практичний посібник» (у співавт., 2013)
- «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 3: Доктрина приватного права України» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.))
- «Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді: підручник» (у співавт., 2014)
- «Класифікаційний адвокатський іспит: навчальний посібник» (у співавт., 2017).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Партія "Слуга народу" іде на парламентські вибори: хто увійшов до списку. 24 Канал. Процитовано 2019-06-15.
- ↑ Посіпаки: Стефанчук Руслан Олексійович, помічник народного депутата.
- ↑ Міністр економіки Кубів призначив собі п'ять позаштатних радників. Українські новини. 26 вересня 2016.
- ↑ Хто в команді. Що відомо про радників та експертів Володимира Зеленського. Новое Время. 2019-04-10. Процитовано 2019-05-09.
- ↑ Руслан Стефанчук – представник Зеленського у Верховній Раді: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 2019-06-04.
- ↑ Указ Президента України № 312/2019 «Про призначення Р.Стефанчука Радником Президента України — Представником Президента України у Верховній Раді України»
- ↑ Команда Зеленського в ефірі. Зе!блог. 2019-04-19. Процитовано 2019-05-09.
- ↑ Зеленський представив команду. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-06-04.
- ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019)
- ↑ Центральна виборча комісія
- ↑ Зеленський перепризначив Стефанчука своїм представником в Раді. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-19.
- ↑ Керівництво Верховної Ради України. Стефанчук Руслан Олексійович
- ↑ Віцеспікер Верховної Ради Стефанчук винаймає квартиру в тещі й отримує компенсацію з бюджету «за житло іногороднім», — «ЧЕСНО»
- ↑ а б Національна академія правових наук України. www.aprnu.kharkiv.org. Процитовано 2019-04-03.
- ↑ Kitsoft. Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2019-04-28.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №398/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-04-03.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Національної академії правових наук України: http://www.aprnu.kharkiv.org/Correspondent_members/Stefanchuk_R_O.html
- http://journal.zakon.kz/203389-vse-my-vyshli-iz-sovetskogo-sojuza.html
- https://web.archive.org/web/20141231161614/http://ye.ua/news/news_4771.html
- Бібліометричний профіль Стефанчука Р. О. в Google Scholar
- Е-декларація
|
- Народились 29 жовтня
- Народились 1975
- Заслужені діячі науки і техніки України
- Народні депутати України 9-го скликання
- Радники Президента України
- Представники Президента України
- Українські адвокати
- Уродженці Тернополя
- Адвокати XXI століття
- Політики XXI століття
- Випускники Хмельницького університету управління та права
- Випускники Хмельницького національного університету
- Члени-кореспонденти Національної академії правових наук України
- Доктори юридичних наук
- ЗеКоманда
- Лауреати Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України
- Перші заступники Голів Верховної Ради України